Портал Мегаполіс уже писав про “лікування” псевдохвороб, зокрема, вегето-судинної дистонії, на яку страждають ледь не дві третіх дорослого населення нашої країни. Сьогодні поговоримо про не менш популярний діагноз – дисбактеріоз.


Дисбактеріоз (дисбіоз) – цим терміном зазвичай називають загадкове “порушення мікрофлори” кишечника або шкіри, часто – після прийому антибіотиків. Треба зазначити, що хоча англомовна література і визнає можливість розвитку справжнього дисбактеріозу, який проявляється у вигляді інфекцій, які загрожують життю людини (наприклад, псевдомембранозний коліт), діагностують його набагато менше, ніж на пострадянському просторі. Діагноз “дисбактеріоз” люблять ставити не тільки лікарі при будь-яких незрозумілих і неприємних відчуттях у животі, а й пацієнти – самі собі. Тому що всі знають, що в кишечнику у нас живуть “хороші” і “погані” бактерії, що від неправильного харчування кількість корисних бактерій зменшується, і потрібно їсти якомога більше йогурту. Краще з якимись бактеріями. Принаймні у цьому довірливих споживачів щодня переконує реклама.

У наших кишечниках живуть сотні видів бактерій. І першу “порцію” цих мікроорганізмів ми отримуємо в перший день життя: у новонародженої дитини кишечник стерильний. Потім її організм “знайомиться” з різноманіттям бактерій навколишнього середовища; це відбувається навіть коли немовля прикладається до грудей матері. І мікроорганізми швидко заселяють кишечник. Далі ці бактерії модифікують клітини нашого кишечника під себе, впливаючи на генетичний матеріал цих клітин, щоб ті створювали необхідну екологічну нішу для бактерій. Надалі якісний бактеріальний склад флори у нас практично ніколи не змінюється, якщо мова не йде про реальне інфекційне захворювання. А ось кількісний склад здатний змінюватися на фоні прийому антибіотиків або інфекцій.
Дисбактеріоз дійсно може проявлятися тимчасово, але роками, як це нав’язується пацієнтам, тривати не може, флора сама по собі повністю відновлюється: при нормальному збалансованому харчуванні бактеріальні клітини дуже швидко розмножуються.

Треба шукати справжні причини розладів кишечника, у нас же це не робиться, а ставиться міфічний діагноз “дисбактеріоз”. А це може бути непереносимість якихось продуктів (наприклад, лактози) у літніх людей, неможливість їхнього розщеплення, синдром подразненого кишечника, запальні захворювання. Застосування пробіотиків під час вагітності, годування грудьми не знижує ризик розвитку алергії та астми у дітей.
Кількість мікроорганізмів у кишечнику, а також їхнє співвідношення у кожної людини різне і залежить від безлічі факторів: від того, в місті або в селі живе людина, що вона їсть, наскільки ретельно дотримується правил гігієни, здорова вона чи хвора на даний момент і т. д.  Людина має право на індивідуальну мікрофлору.

Відсутність норм, масштабних досліджень у цьому напрямку пов’язане, в першу чергу з тим, що дослідження такі не потрібні клінічній медицині і не несуть ніякого смислового навантаження. Від кількості і складу мікробних колоній нічого не залежить.
Слід розрізняти вміст мікроорганізмів у калових масах – у просвіті кишечника та їхній вміст власне в кишечнику, тобто на стінці кишечника – там, де вони можуть мати хоч якесь гіпотетичне значення. Немає ніяких переконливих даних, що кількість мікроорганізмів у калі хоч якимось чином відповідає співвідношенню їх у кишці. Таким чином, що ми визначаємо – абсолютно незрозуміло.

Немає і бути не може аналізу на дисбактеріоз. Будь-яке дослідження, яке вам пропонують пройти в зв’язку з цим, безглузде, не інформативне і направлене тільки на імітацію лікування.

А що ж робити зі шкідливими бактеріями? Їх обов’язково потрібно визначити, якщо розвивається кишкова інфекція. При холері, сальмонельозі, дизентерії та інших захворюваннях ми шукаємо в калі збудника, визначаємо його і досліджуємо, до яких препаратів він чутливий.

Відомий кардіолог, доктор медицини США, лікар вищої категорії Олександр М’ясников  запевняє, що дисбактеріоз – рідкісне і серйозне захворювання, і тільки в країнах колишнього СРСР цей діагноз часто використовується шахраями, щоб стимулювати продаж ліків, які нібито врятують від цього самого дисбактеріозу. Насправді, як і вегето-судинна дистонія, дисбактеріоз поєднує у собі море різних проявів, які можуть вказувати на кілька різних захворювань. Наприклад, діарея може бути наслідком як отруєння, так і виразки шлунка, і поліпів, і навіть раку кишечника. І зрозуміло, що лікувати все це “біфідобактеріями” – справа небезпечна, бо втрачається  час, а хвороба прогресує.

Головний клінічний фармаколог Петербурга, президент професійної медичної Асоціації клінічних фармакологів міста Олександр Хаджидіс каже, що у сучасній клінічній медицині є кілька проблемних тем, які викликають суперечки серед лікарів. До їхнього числа належить і дисбактеріоз. За словами фармаколога, проблема дисбактеріозу, за великим рахунком, є надуманою. З мікробіологічної точки зору будь-які порушення якісного складу і кількісного співвідношення кишкового мікробіоценозу можна визначати як дисбактеріоз (термін вперше запропонований в 1916 році A.Nissle для опису змін, що стосуються тільки кишкової палички). Зараз, на жаль, дуже часто лікарі трансформують бактеріологічне поняття “дисбактеріоз” у клінічний діагноз. Тобто зміні бактеріального спектра відводиться роль не наслідку, а причини виникнення різних системних розладів. На питання: “Чи існує діагноз “дисбактеріоз”?”, різні фахівці – педіатри, терапевти, гастроентерологи, імунологи, інфекціоністи, мікробіологи, лікарі лабораторної діагностики – відповідатимуть по-різному. Але більшість з них визнає його існування.

Ось кілька факторів, що пояснюють причину цього феномена:

1) Недостатність кваліфікації, технічна неможливість або небажання шукати першопричину порушень мікрофлори кишечника.

2) Гіподіагностика синдрому мальабсорбції (патологічний стан, який виникає у результаті неправильного всмоктування поживних елементів, вітамінів, мікроелементів у тонкій кишці).

2) Порушення вигодовування дитини першого року життя.

3) Інфікування дитини патогенними мікроорганізмами через материнське молоко та іншими шляхами.

4) Поширеність імунодефіцитних станів.

5) Функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту, синдром подразненого кишечника.

6) Нераціональне застосування лікарських засобів.

У той час за кордоном лікарі не знають про діагноз “дисбактеріоз”. До речі, немає його і в Міжнародній класифікації хвороб. Натомість у нашій країні це “захворювання” знаходять у людей будь-якого віку. Діагноз “дисбактеріоз” базується на аналізі мікрофлори товстого кишечника (точніше – фекалій). При цьому акцент робиться на зниженні кількості “хороших” бактерій і на збільшенні кількості їхніх “поганих” видів. Більшість положень, що стосуються концепції дисбактеріозу кишечника, є бездоказовими.

Дослідження на виявлення дисбактеріозу роблять у багатьох лабораторіях, а в різних лабораторіях для одного і того ж пацієнта отримують абсолютно різні результати. Це відбувається тому, що немає загальноприйнятих нормальних показників, які ґрунтуються на серйозних наукових дослідженнях мікрофлори фекалій і впливу на неї різних факторів (до уваги береться зміст бактероїдів та інших агрегатних анаеробів, які домінують в нормальній мікрофлорі кишечника, не враховується, що мікрофлора фекалій – всього лише приблизна копія пристінкової мікрофлори). Але за результатами аналізу маленького зразка калу чомусь оцінюють всю складну мікроекологічну кишкову систему, яка нараховує сотні видів мікроорганізмів. При цьому нівелюється роль мікрофлори інших відділів кишечника, наприклад, тонкої кишки, зміни в якій грають важливу роль у розвитку патології травного тракту. Дисбактеріоз майже безпомилково можна встановити тільки на підставі клінічних даних, якщо загалом говорити про правомірність цього діагнозу. Проте клінічний діагноз віддається на відкуп фахівцям лабораторної діагностики, які виконують дороге і трудомістке дослідження з невисокою інформативністю, простіше кажучи – це всього лише безглузда трата часу і грошей пацієнта.

Лікарі часто призначають препарати, що містять корисні бактерії – пробіотики. Інформація про високу ефективність пробіотиків  найчастіше базується на суб’єктивній оцінці, а не на принципах доказової медицини. На пострадянському просторі популярність пробіотиків безпрецедентна, оскільки виробники вміло підтримують фіктивну ідею необхідності профілактики та лікування дисбактеріозу. Однак внаслідок виробничих особливостей ефективність препаратів, що містять висушені бактерії, прямує до нуля.

По-перше, кількість бактерій, що містяться в цих препаратах, можна порівняти з кількістю бактерій, які можна отримати, споживаючи щоденну норму звичайних кисломолочних продуктів. По-друге, в процесі виробництва більшість бактерій гине. По-третє, порівняльний аналіз сухих і рідких пробіотиків показує, що в перших бактерії надзвичайно пасивні і тому навіть тим, хто зумів пережити процес упаковки, практично не вдається позитивно вплинути на імунну систему.

Превалює думка, що рідкі пробіотики мають деякі переваги, незважаючи на короткий термін зберігання. Бактерії у них знаходяться в активному стані, їхня функція – створення тимчасового штучного мікробіоцинозу, який зможе позитивно вплинути на представників нормальної мікрофлори кишечника, простимулювати зростання власної флори і одночасно пригальмувати зростання патогенних мікроорганізмів, тобто кінцева мета такого лікування – відновлення власної мікрофлори кишечника. Але це тільки в теорії. Вважається, що процес відновлення власної мікрофлори потребує часу, тому доцільно призначати тривалі курси пробіотиків. Створення “тимчасової” мікрофлори до того моменту, поки не “відновиться” власна, вимагає чималих коштів. Але головне питання застосування рідких пробіотиків – чи зможуть вони “вижити” в кислому середовищі шлунка, досягти в активному стані місця своєї дії і позитивно вплинути на мікрофлору?

Отже, підсумовуючи, зазначимо:

1) ДИСБАКТЕРІОЗ – НЕ ХВОРОБА;

2) у дисбактеріозу немає симптомів;

3) немає скарг, типових для дисбактеріозу;

4) немає ліків, здатних лікувати дисбактеріоз.

Читайте також: Псевдохвороби: як не стати їхньою жертвою?



Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…