Днями у стінах вільного простору SmARTville за підтримки Фонду «Відкрий Україну» та Мистецького клубу «Обличчя» відбулася зустріч з українською акторкою Ірмою Вітовською. Портал Мегаполіс із великим задоволенням підготував для вас резюме цієї події.


Про серіал «Леся+Рома»

Цей серіал був першим українським ситкомом (від англ. – situation comedy). Ірма Вітовська не приховує, що пишається тим, як він вийшов на українські екрани, адже над ним дуже якісно попрацювали.

«Комедійний жанр здається легким, але створювати його найскладніше»

Для створення цього проекту акторці довелося впродовж чотирьох років «жити» побутом своєї героїні, спостерігати за тим, як вона змінюється. Цікаво, що образ Лесі абсолютно протилежний характеру Ірми.

«Леся та Ірма знайомі, і я вам чесно скажу, що вони б не подружилися. Я не люблю таких жінок»

За її словами, грати такий персонаж важче, ніж якийсь емоційно складний, глибокий, об’ємний. Цей образ був дуже несподіваний у своїх словах та вчинках. Ірмі навіть довелося певний час спостерігати за жінками такого типажу в реальному житті, аби добре зрозуміти специфіку цієї ролі.

«Щоб грати правдоподібно, я спостерігала за такими жінками, пропускала це все через себе і навіть боялася від них чимось таким заразитися»

Про ідеологію

Історично так склалося, що український ринок кінематографії дуже тісно співпрацював із російським. Було безліч спільних і, відповідно, російськомовних проектів. Українським акторам часто пропонували зніматися у російських фільмах та серіалах. Однак після драматичних подій Євромайдану Ірма Вітовська відмовилася від участі не тільки у власне російських, але й у спільних проектах. Не останню роль у такому рішенні відіграло й те, що актриса хотіла пов’язати своє життя з археологією, а тому вона добре знається на українській історії.

«Я ніколи не йшла на формати, які хоча б частково суперечили історії України»

За словами Ірми, разом з відмовою від таких проектів у її життя увійшла війна. Власне, саме з цієї причини, як жартує актриса, більшість наступних проектів «були про любовь, морковь и всяку хворь».

Про війну

Ірма Вітовська зізнається, що якби не війна, то вона б і знати не знала, де дістати берци для солдатів та скільки це коштуватиме. Але з війною у житті актриси з’явилося волонтерство. Хоча ще раніше, з 2007 року Ірма почала плести ляльки-мотанки. З приходом війни і завершенням більшості кінопроектів актриса організувала аукціони, на яких продавала свої вироби. Так вдалося виручити близько 58 тисяч гривень, які пішли на допомогу українським військовим.

IND_2802

Про боротьбу з болем

Перебування в пологовому будинку та історія дідуся Ірми вплинули на те, що актриса долучилася до всеукраїнської акції «Стоп біль». Суть її полягала в тому, щоб покращити доступ до знеболення людей, хворих на СНІД та інші невиліковні хвороби, які страждають від болю. Тисячі українців нині потребують потужного знеболювального на кшталт таблетованого морфіну, аби достойно прожити ту кількість часу, яка їм відведена.

Завдяки участі у «Стоп біль» Ірма дізналася про проблему паліативної допомоги дітям та вирішила сама створити проект, який допоміг би вирішити її.

«Це зовсім інша якість життя. Люди стають вільними від болю… Хотілося б, щоб і наші дітки якісно проживали той період, який їм відмірено»

«Оскар і рожева пані»

На перших етапах втілення в життя амбітного і надзвичайно важливого проекту здавалося нереальним хоча б через розмір роялті зарубіжному драматургові Еріку-Еммануелю Шмітту та тривалу й складну процедуру його отримання. Однак для тих, хто стукає, двері відчиняються. Так трапилося й у випадку із Ірмою Вітовською.

Діставши дозвіл на переклад і покази вистав «Оскар і рожева пані», Ірма перейшла до співпраці із талановитим режисером Ростиславом Держипільським. З його легкої руки Оскар у виставі не один, як в оригіналі, – їх десятеро!

До музичного супроводу залучила Славка Вакарчука. Декораціями стали малюнки художників, стилізовані під дитячі. Пізніше народилася ідея спеціальних ефектів із зображеннями, тому творча команда поповнилася ще й аніматорами.

«Я хотіла, щоб “Оскар і рожева пані” став документальним, щоб усе було насправді. Тому головну роль мав грати 12-річний хлопчик, а не студент театрального»

У результаті десятьма акторами «Оскара і рожевої пані» стали діти. За словами Ірми, в ході кастингу відібрали найталановитіших. На сцені юні актори грають так, що з легкістю втруть носа багатьом дорослим фахівцям. Але їм довелося пожертвувати цілий місяць своїх канікул, займатися по 10 годин на день, щоб підготуватися до гри. Вони пройшли за місяць таку театральну школу, як більшість акторів – за чотири роки навчання.


Завдяки соціальній роботі та організації благодійного збору коштів, після 11-ти вистав вдалося зібрати понад півмільйона гривень, які пішли на створення виїзних бригад паліативної допомоги.

Фото з сайту Фонду “Відкрий Україну”



Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…