Період середньовіччя займає великий культурно-історичний прошарок у житті людства, але багато з нас знають про цей час лише з романтичних фільмів та асоціюють середні віки з полюванням на відьом, невіглаством, тортурами, чумою та антисанітарією. Але “темні” часи мають багато граней у своєму розвитку, з тих часів ми маємо великий культурний спадок, котрий досі вплетений в наше повсякденне життя.

Чітких меж цього періоду досі не визначено, бо кожна країна розвивалася у своєму ритмі, але у зв’язку з тим, що люди завжди тяжіли до пізнання себе через спілкування з навколишнім світом (а в масштабному розумінні пізнання – через тісний контакт з іншими культурами) ми бачимо, що культури різних країни розвивались майже синхронно.

У “темні” часи в усіх культурах велику роль почала відігравати релігія; при цьому активна роль в європейській історії відіграє Візантійська імперія. Саме з Римського царства набуває великого поширення християнство, котре розповсюджується на всю європейську частину континенту, а згодом і на Київську Русь. Християнство стає панівною релігією, його догмати у подальшому формують усі сфери життя тогочасного суспільства. Однією із перших видатних жінок середньовіччя, яка прийняла хрещення з політичних мотивів була княгиня Ольга. Хоча вона і не змогла зробити християнство державною релігією, але для того часу вона, як жінка, змогла досягти надзвичайних висот, будучи регентшею при малолітньому синові Святославі.

У період раннього середньовіччя для жінки досягти визнання в суспільстві, в якому панівна роль відведена виключно чоловікам, було дуже складно, адже в ті часи жінка була власністю спершу батька, а потім чоловіка. З приходом християнства та ісламу в суспільстві формується відношення до жінки, як до “брудної” істоти. Батько був не просто головою сім’ї, а володарем усіх її членів – і так до самої смерті. Батьки змалечку виховували у дівчат покірність, цнотливість, побожність, помірність в їжі, але всі ці якості, часто, виходили за межі норми. Живучи в таких ненормальних умовах, дівчина зростала неосвіченою, хворобливою, фанатично релігійною, без відчуття самоповаги, в таких жінках підсвідомо зростала відраза до свого гендеру.

Люди, котрі мали владу, надану їм панівною релігією, формували релігійні догмати, які регулювали всі аспекти життя суспільства, з чого ми маємо такий гіркий досвід, як полювання на відьом. Серед монахів траплялось багато таких, хто ненавидів жінок, бо їм було заборонені будь-які стосунки з протилежною статтю. Відповідно всі природні бажання вони, внаслідок своєї неосвіченості, інтерпретували як диявольську спокусу. Але прагнення жінок до визнання не міг спинити страх перед стратою на вогнищі, скажімо, саме такою жінкою була Жанна д’Арк.

Багато знатних дам використовували кожен шанс, щоби мати можливість розпоряджатись своїм життям, реалізуючи себе в суспільстві чоловіків. Наприклад, Анна Ярославна, яка стала королевою Франції та зробила значний внесок у розвиток європейської культури, вдруге вийшла заміж, що визвало велике обурення з боку церкви. Використовуючи свій розум і вроду, жінки прокладали собі дорогу до самостійності та визнання. Прикладом тандему між жіночою вродою, жіночою чуттєвістю та розумом може слугувати японська поетеса Оно-но Коматі.

Цікавим є той факт, що в багатьох європейських країнах жінка могла бути достатньо самостійною, займаючись ткацтвом, продаючи городину, працюючи в багатих будинках кухаркою, прибиральницею та ін. Благородним жінкам була відведена роль дружини та матері дітей благородного чоловіка, їхньою основною задачею було розважати чоловіка, стежити за роботою слуг, народити нащадка чоловічої статі.

Читайте також: Жінка в тантричному буддизмі

Роль жінки у первісному суспільстві



Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…