Тисячу років тому над чагарниками Хрещатої долини розташовувалися вали Верхнього міста. Звідти до улоговини – нинішнього майдану Незалежності спускалося багато стежок аж до Лядських воріт. Орди Батия зруйнували цю відому споруду 1240 року.

Майже в самому центрі Майдану у XVIII столітті звели цегляні Печерські ворота – частину фортечних укріплень міста, однак ще кілька десятиліть це місце пустувало. Його знали як Козине болото. Пізніше і до 1870-х років на майдані функціонував ринок. Він також був місцем народних гулянь, щоправда, звався тоді Хрещатицькою площею.

IMG_20160313_191541_1457889554632

Перша велика кам’яна будівля на майдані Незалежності з’явилася аж 1851 року – нею став Будинок профспілок, спроектований архітектором В. Беретті. Міська дума розташувалася тут 1876 року у триповерховій споруді архітектора О. Шілле, внаслідок чого площа дістала назву Думської.

IMG_20160313_191614_1457889501336За часів СРСР тут «оселилися» партійні установи, області і міські комітети партії. У цей період площа перейменовувалася кілька разів – з Думської на Радянську, з Радянської – на Калініна, з Калініна – на Жовтневої революції, а тоді на майдан Незалежності.

Центральна частина міста серйозно постраждала під час ІІ світової війни, тож її новий образ формується вже після настання миру. Жовтневу революцію тоді прославили за допомогою каскаду фонтанів, один з яких бив усіма 5000 струменів. Ліквідували фонтан 2001 року, під час реконструкції майдану. Тоді ж на місці пам’ятнику Жовтневій революції, встановленого 1977 року, встановили Монумент Незалежності. У цей же час майдан Незалежності стає центром столичного шопінгу – запускається підземний торгівельний центр «Глобус».

IMG_20160313_191521_1457889613568

Треба сказати, що нинішня назва майдану Незалежності спочатку з’явилася в усному вжитку, адже саме тут відбувалися мітинги, у результаті яких наша держава здобула свободу. Офіційне закріплення назви вулиці відбулося паралельно з набуттям Україною статусу незалежної. Сталося це в серпні 1991 року.

За книгою П. Позняка та С. П’ятерикова «Київ. Погляд через століття»



Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…