Більше половини населення світу живе у містах, і це число, ймовірно, збільшиться до 60% до 2030 року на додачу до ще 1,4 мільярда людей – саме настільки розростеться населення нашої планети до того часу. Така тенденція до урбанізації пояснюється бажанням кращого життя та більших можливостей: економіка концентрується у містах, тож те саме роблять люди. За даними Глобального інституту МакКінсі (ГІМ), до 2025 року міське населення зростатиме на 65 мільйонів щорічно або на майже 179 тисяч щоденно. Демографічні зміни призведуть до справжніх випробувань міського середовища. Що треба зробити, аби місто було зручним та комфортним для проживання?

Це питання нагальне. Міста там, де майбутнє, і міське середовище має розвиватися, щоб відповідати прагненням людей. Щоб з’ясувати, як цього досягти, ГІМ опитав багатьох відомих урбаністів та експертів і провів дослідження у глибинах десятків міст в Азії, Європі, Середньому Сході, Північній Америці та Південній Африці. Деякі з них дійсно чудово відповідають вимогам життя у великому місті, тоді як інші досягли помітних результатів в окремих питаннях.

Варто зауважити, що міста – це динамічні середовища, які вимагають безперервної роботи. Вони мають змінюватися услід за змінами життя. Нинішній статус великого міста не гарантує впевненості у завтрашньому дні, тим паче, що довершеність не знає меж. Однак велич міста полягає в індивідуальній траєкторії розвитку, а не в сліпому наслідуванні чиїхось прикладів.

Три принципи ефективної розбудови великого міста

  1. Досягати розумного зростання

Щоб людям жилося добре і в достатку, містам необхідний економічний розвиток. Розумне зростання – це пошук оптимального шляху стійкого економічного розвитку, який приваблюватиме інвестиції. При цьому податкові пільги можуть необхідні, але недостатні.

Значно важливіше виявити конкурентні переваги міста і потім сформулювати таку виграшну пропозицію бізнесу, яка також матиме економічний сенс для міста. Деякі міста Північної Америки, до прикладу, привабили зарубіжних автовиробників не лише через нижчу вартість праці, але й завдяки виокремленню особливих сильних сторін: здібностей містян, близькості до центрів інновацій, гарному транспорту.

Припустимо, місто визначилося з тим, завдяки чому хоче прославитися. Один шлях до економічного розвитку полягає в тому, щоб ставитися до бізнесової спільноти в цілому як до клієнта, а до економічного розвитку – як до того, що зробить цього клієнта успішним. У Боґоті, наприклад, створили Єдиний дозвільний центр для інвесторів, в якому допомагають з одержанням дозволів і навіть проводять тренінги. Міська влада Ріо-де-Жанейро висловлюється так: «Наше головне запитання – як можемо ми, місто, сприяти їм (представникам бізнесу. – Ред.)?».

Нью-Йорк

Іншим критичним елементом є планування змін. Успішні міста передбачають те, як економічний розвиток впливатиме на мінливі потреби міста. Менеджмент навколишнього середовища треба інтегрувати в таке планування. Це означає розробку порядку денного, який включає різні стратегії: регуляторну політику, зонування, ринкові механізми, стимулювання – для досягнення цілей і стандартів у боротьбі з забрудненням навколишнього середовища. Краще і дешевше давати раду з якістю повітря, землі та використанням води до того, як виникнуть проблеми. Надто багато міст змушені вживати дорогих рятівних заходів, аби вирішити проблеми, яким можна було запобігти.

Один шлях до економічного розвитку полягає в тому, щоб ставитися до бізнесової спільноти в цілому як до клієнта

Затори на дорогах, наприклад, це не тільки недоцільне гаяння часу, суцільне розчарування для автомобілістів та підвищення вартості ведення бізнесу, але, як результат, ще й забруднення повітря та погіршення стану здоров’я людей. Іноді міста можуть впроваджувати значні покращення, просто використовуючи наявну інфраструктуру краще. Практика міста-держави Сінгапур довела, що перегляд цінової політики може знизити інтенсивність руху на дорогах та покращити транспортний потік. Розвиток з точки зору підвищення щільності – будування вгору, а не в ширину – також цінна стратегія. У результаті земля, єдиний ресурс, який не можна виростити, використовується більш інтенсивно.

  1. Робити більше завдяки меншому

Напевно, немає жодного міста у світі, яке вважає, що має достатньо коштів для здійснення всього, чого хоче і потребує. Аби впоратися з бюджетним тиском, міста мають докладати зусиль для ефективного збору, використання ресурсів та управління ними. Сан Паоло вдалося збільшити дохід від ПДВ не завдяки підвищенню відсоткової ставки, а завдяки покращенню системи збору податку: з 2007 року тут встановлено знижку на податок для покупців, які надсилають у відповідні структури паперові квитанції про покупку. Це допомогло зменшити заниження звітних показників магазинів.

Нью-Йорк

Високорозвинені міста добре оцінюють ефективність своїх витрат та керують ними. Кілька дій при цьому особливо успішні: аутсорсингове адміністрування менш дорогих центрів з акцентом на стратегічні закупівлі та застосування бюджетування на нульовій основі (в якій бюджет створюють на основі оцінювання проектів і бюджетів, де кожен пункт має бути обґрунтованим та затвердженим).

Краще і дешевше давати раду з якістю повітря, землі та використанням води до того, як виникнуть проблеми

На додачу до цього, очільники великих міст погоджуються, що далеко не кожна послуга – від інформаційної до підтримки парків – має забезпечуватися держслужбовцями, і усвідомлюють, що уряд з часом змінюється. Хоча влада може побоюватися втрати контролю, добре продумане державно-приватне партнерство довело здатність забезпечувати інфраструктуру та послуги кращої якості за нижчу вартість.

Ключ до успіху – визначати конкретні, вимірювані цілі, суворо аналізуючи витрати, вигоди та показники ефективності. Британії це вдалося з партнерством у будівництві доріг, де було встановлено високорівневе управління та умови, за яких можуть будуватися платні дороги. Незважаючи на те, звідки надходять гроші, неможливо замінити добре керівництво та інвестиційну підзвітність – тобто завжди має бути рейтинг, проектування, постачання капіталовкладень та управління ними.

Велике місто

Це може здатися очевидним, але насправді це не так звичайно, як мало б бути. МІГ виявив, що в деяких країнах половина чи й більше електрики втрачається при передачі та розподілі. Зниження цих втрат обійдеться значно дешевше, ніж будівництво нових електростанцій. За підрахунками МІГ, близько 400 мільярдів доларів на рік можна було б заощадити просто завдяки прискоренню одержання дозволів і структуруванню проектів задля заохочення економії часу та коштів. До прикладу, у Сан-Франциско створили наглядовий орган за капіталом, щоб розробники та інші юридичні особи міста були підзвітними щодо інвестицій. Серед іншого, була вимога зробити доступними громаді річні звіти про розвиток і десятирічні генеральні плани міста.

Розвиток з точки зору підвищення щільності – будування вгору, а не в ширину – також цінна стратегія. У результаті земля, єдиний ресурс, який не можна виростити, використовується більш інтенсивно

Технології можуть змінити правила гри. Правильний аналіз даних допоможе підвищити дохід міста, знизити видатки та покращити якість послуг. Це може бути так само просто, як використання сенсора, щоб відрегулювати вуличне освітлення відповідно до умов навколишнього середовища. У результаті – нижчі витрати без втрати якості. Ще один приклад – Нью-Йорк використовує дані про засмічені водойми, щоб визначити, які ресторани можуть незаконно скидати жир. Завдяки цьому інспектори були праві у 95% випадків, що дозволило оптимізувати часові витрати на розслідування, зменшити кількість засмічених водойм і збільшити прибуток завдяки штрафам. У Пучхоні (Південна Корея) інформація про дорожній рух доступна в реальному часі, що дозволяє автомобілістам обрати найменш завантажений маршрут та покращити транспортний потік.

  1. Заручатися підтримкою для змін

Це, звісно, легше сказати, ніж зробити. Бізнес, громада та політичні інтереси можуть віддавати перевагу збереженню (і захисту) статусу-кво. Міські лідери мають бути наполегливими та гнучкими, і якщо вони швидко досягнуть позитивних і видимих результатів, то зможуть заручитися підтримкою для ще більших змін. Для цього потрібні високоефективні держслужбовці, відповідальні за свою роботу. Сінгапур, де одна з найбільш високо цінованих державних служб у світі, визначає ефективність системи оплати державного сектора на противагу еквівалентній оплаті в приватному секторі, щоб вона могла конкурувати за найталановитіших. Винагорода та кар’єрний ріст у такому випадку ґрунтуються на заслугах, а не на стажі роботи, і місто просуває держслужбу як високостатусну та достойно оплачувану кар’єру.

У деяких країнах половина чи й більше електрики втрачається при передачі та розподілі. Зниження цих втрат обійдеться значно дешевше, ніж будівництво нових електростанцій

Але навіть найталановитіші та найбільш мотивовані працівники потребують керівництва, щоб бути ефективними. Визначні міські лідери мають чітке бачення, яке включає не тільки ідею того, чого вони хочуть досягти, але також і те, як історія їхнього міста може стати джерелом знань для шляху до мети. Вони будують на основі своїх цінностей та знань пріоритетних питань, що зачіпають їхнє місто. Парк Вонсун, мер Сеула і колишній профспілковий активіст, прагне перетворити своє місто на більш відкрите та демократичне, транслюючи майже кожне засідання мерії через інтернет. Екс-мер Нью-Йорка Мішель Блумберг якось зауважив, що має три різні відповіді на запитання, хто має забирати сміття. Як основну відповідь він заснував виділену телефонну лінію, і містянам варто було зателефонувати лише один раз, щоб повідомити про будь-яку проблему в місті.

P1ECJCIPFQ

Таке бачення може бути особистим і до певної міри має бути таким. Мери мають бути відданими ідеї, навіть пристрасні щодо того, куди хочуть привести свої міста. Але це також має бути візія, яку зацікавлені сторони можуть формулювати самостійно. Консенсус між мешканцями міста та представниками бізнесу може допомогти покращити прозорість, інформованість, комунікації і партнерство. «Дослухайтеся до околиць», – сказав МакКінсі Томас Меніно, мер Бостона з 1993 по 2014 рік. – «Зробіть так, щоб люди вірили і розуміли, що ви робите їхнє життя кращим».

Парк Вонсун, мер Сеула і колишній профспілковий активіст, прагне перетворити своє місто на більш відкрите та демократичне, транслюючи майже кожне засідання мерії через інтернет

Один спосіб для цього – експериментувати з пілотними проектами, щоб демонструвати їхній успіх чи поразку, пом’якшувати опозицію та працювати над труднощами перш ніж вирішувати, чи варто докладати більших зусиль. Так діяв триразовий мер Куритиби Жейме Лернер, коли запроваджував план швидкісного автобусного транспорту. Інтегрована транспортна система розпочалася саме на околицях, і зараз вона покриває все місто. Пізніше інші міста скопіювали цю систему.

Міста необхідні для глобального економічного зростання. Саме в містах живе, працює та розважається більша частина населення світу, але й для іншої частини населення вони також важливі. Вони – двигуни світової економіки, що споживають більшість світової енергії та ресурсів, генеруючи 80% ВВП та 70% викидів парникових газів. Тому творення грамотно продуманих великих міст – критичне інфраструктурне завдання століття.

За матеріалами McKinsey Global Institute. Фото з фотостоку stocksnap.io