Вчитись на філолога, працювати в податковій і знайти своє справжнє покликання в кондитерському мистецтві – так, це цілком реально! Портал Мегаполіс поспілкувався з Наталією Козловою, яка на власному прикладі довела, що нічого неможливого не буває. Щоправда, для успіху потрібно обов’язково мати мету, бажання, наполегливість – і вперед. Як кажуть, бачу ціль – не бачу перешкод.


Вдень – мама, вночі – кондитер, вона вдало поєднує ці дві ролі вже півтора року й не збирається зупинятися. Наталії вдалось досягти значних успіхів і завоювати своє місце на ринку. При цьому у неї немає «освіти зі смаком», вона спеціально не вчилась на кондитера, тільки відвідувала майстер-класи. У Наталочки є донечка-принцеса трьох з половиною років, яка вже опановує ази кондитерського мистецтва: замішує тісто для смаколиків, робить з нього фігурки казкових звірят, допомагає мамі розмальовувати пряники.

До джерел

Я навчалась в університеті імені Тараса Шевченка, вивчала українську мову і літературу, потім сім років пропрацювала в податковій адміністрації, вийшла заміж, завагітніла, пішла в декрет. Коли моїй доньці було два роки, почала пекти на замовлення. Так з’явилася домашня пекарня Sweet Svit.

Спочатку я не планувала, що хобі стане основним джерелом мого прибутку. Почала пекти «для душі», друзі робили багато замовлень. Я захопилась, подумала, а чому б і ні, виставила фото в Instagram, пішли замовлення.

У мене звичайна плита, електрична духова шафа, блендер. Ніякої професійної техніки. Зараз бізнес розвивається стабільно. Почала свій кондитерський шлях з тістечок «Макарон» (macaron) – традиційного французького десерту. Але з ними багато мороки, їх довго готувати, а готую я виключно вночі, тож через півроку перейшла на печиво. Звичайно, і «Макарони», і глазуровані пряники вийшли не з першого разу, проте я не здавалась і врешті-решт результат мене задовольнив.

Я брала участь у багатьох ярмарках, пам’ятаю, на першому ярмарку біля мене стояли дівчата з глазурованими пряниками, думала, боже, ні, це не для мене, надто складно. Щоб таке зробити, можна взагалі зійти з розуму! Потім все ж вирішила спробувати, відкрила YouTube й почала «чаклувати» над глазур’ю. Як виявилось, не святі горшки ліплять. Ще якийсь час робила натуральний зефір і таке популярне нині маршмеллоу. На сьогодні ситуація наступна: я облишила багатовекторну кулінарну політику і зосередилась виключно на пряниках. Пряники роблю глазуровані і звичайні.

У Києві, на жаль, дуже мало кондитерських магазинів, які займаються професійними інгредієнтами, це ускладнює роботу і «з’їдає» час. Доводиться замовляти в різних магазинах; скажімо, я замовляю барвники в одному магазині, пакети в другому, упаковку – в третьому. За півтора роки шляхом спроб та помилок я нарешті знайшла людей, які продають те, що підходить саме мені.

Клієнти бувають різні, і моя робота – це величезний досвід спілкування з людьми. Приємно, що є постійні клієнти по всій Україні. Намагаюсь, по можливості, нікому не відмовляти, це працює на мій імідж відповідальної людини, свідчить про те, що на Sweet Svit можна покластися, повірте, це дуже цінують. Я ставлюсь до всіх клієнтів позитивно, не дозволяю, щоб мій або їхній поганий настрій зіпсували наше спілкування. Коли працюєш, негативні емоції варто залишати «за дверима».

 

Продаються мої пряники в «Маминій лавці», це «Магазин щасливих покупок» на Оболонській набережній. Тут продаються лише Свинки Пеппи і Джоржі. Решта замовлень – по інтернету, через Instagram. Взагалі, Instagram – крута штука, тут можна абсолютно безкоштовно себе розрекламувати. Спочатку у мене був аккаунт, де я виставляла фото свої та доньки, різних зайчиків-котиків, а зараз це виключно робоча сторінка.

В Instagram у мене наразі близько 1500 підписників, там дуже багато можливостей для розвитку власної справи, бізнесу, загалом для творчості.

У мене є життєве кредо: працюєш більше – заробляєш більше, працюєш менше – заробляєш менше. Вважаю, що кожна людина має заробляти на життя сама, тим паче якщо як в моєму випадку робота приносить радість, самореалізацію, визнання, спілкування з різними людьми. Коли працюєш на себе, це стимулює розвиватись, докладати більше зусиль, власне, ти працюєш на результат. Я можу собі дозволити проводити багато часу з донечкою, для мене це важливо. Можу дозволити не працювати якийсь час або влаштувати невеличку перерву серед робочого тижня, ніхто мене не обмежує, я сама собі господиня.

 За кількістю не женуся, роблю акцент на якості

 Мої пряники за рахунок того, що вони на основі меду, мають великий термін зберігання. Вони добре зарекомендували себе, а Свинка Пеппа взагалі стала моєю візитівкою, її впізнають, охоче купують і багато замовляють. У нас до новинок люди ставляться доволі насторожено, вони звикли до традиційного кондитерського асортименту, сила звички часто перемагає бажання «ризикнути» й скуштувати щось новеньке.

Ціни на пряники стартують від 25 гривень. З березня буду змушена переглянути цінову політику, бо інгредієнти протягом цього часу значно подорожчали.

Багато ідей, але катастрофічно бракує часу на їхню реалізацію.

Багато думок, ідей, але планувати на далеке майбутнє не люблю. Я у всьому дуже вимоглива до себе та інших. Мій товар – якісний, я тримаю марку. Наперед не печу, стараюсь, щоб все було свіженьке, незважаючи на те, що довго зберігається. Поки працюватиму сама.

 

На кожне свято стараюсь пекти тематичне печиво, коли є час на експерименти, люблю покреативити. Фотографую готові вироби сама, але багато з них банально не встигаю сфотографувати. Між іншим, раніше не розуміла нарікань кондитерів, що, мовляв, багато замовлень й не встигаємо сфотографувати, думала, боже, ну як це так, це ж одна секунда, клац – і все!

Я обожнюю вечір, той час, коли заходжу на кухню, а там тихо, затишно, так особливо по-домашньому.

У мене є свій ритуал, який допомагає зосередитись на роботі й працювати легко і з любов’ю.

Я вмикаю приємну музику чи серіал, п’ю запашний чай з чимось смачненьким, налаштовуюсь на потрібну хвилю, а потім уже починаю творити. Це час, коли я займаюся моєю улюбленою справою, коли насолоджуюся тим, що роблю. Неймовірне відчуття, коли отримуєш приємні слова подяки від клієнтів, це надихає.

Наостанок – поради від Наталії як досягти успіху, коли починаєш власну справу

 Насамперед потрібно мати бажання, чітке розуміння того, що і як ти хочеш робити, вірити в себе і в успіх своєї справи, бути цілеспрямованими і працьовитими, підвищувати свій професіоналізм, мислити ширше і в жодному разі не втрачати оптимізму. Бажано мати близьку людину, яка в тебе вірить і завжди підтримує. Для мене це було дуже важливо, щоб у мене вірили, незважаючи на те, виходило в мене щось чи ні. Треба бути готовими до помилок, до того, що практично в усіх видах бізнесу є втрати: ти працюєш-працюєш, рахуєш наприкінці місяця, віднімаєш матеріали і у тебе виходять або мінуси або якихось 5 гривень прибутку. Це в жодному разі не має бути причиною розчарувань та зневіри у себе.

Якщо починаєш – іди до кінця. Також бажано брати участь у різних ярмарках, маркетах, зараз такого плану заходів багато. Ви вб’єте одразу двох зайців: продасте свою продукцію і зможете самі себе рекламувати. Познайомитеся с новими людьми. Ваша продукція має бути якісною, це основа основ. Люди звертають увагу на все, в тому числі й на упаковку, все має бути продумано до дрібниць. Не шкодуйте грошей, краще поставити вищу ціну, але щоб усе було якісно зроблено. І головне, не здаватися, вірити в себе і в свою справу! Тоді все обов’язково буде так, як ви цього бажаєте!

This slideshow requires JavaScript.

Фото для ілюстрації надані Наталією Козловою.