Мабуть, із кожним бувало, що картина чи скульптура, яка отримала світове визнання, нічим нас не чіпляє. Особливо це стосується сучасного мистецтва.Здавалося б, ну що за химера? Дивна суміш кольорів і фігур, нічого ж не зрозуміло. Та й узагалі, я сам таке можу намалювати.

Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, як розуміти мистецтво. Чи піддається воно раціональному осмисленню? Чи можливо взагалі «читати» мистецтво і розкривати символізм картин, скульптур, музики? Про це читайте далі.


 

Є частка людей, яка думає, що мистецтво створене тільки заради того, щоб нас розважати. Але насправді воно надзвичайно багатогранне, і, крім розваги, має функцію порушення тих чи інших соціальних питань, а також як те, що підводить людину до внутрішнього просвітлення. Остання функція фактично дозволяє вийти людині за рамки себе.

Ще одна важлива деталь: щоб зрозуміти мистецтво, має відбутися «зустріч» людини із картиною, скульптурою, композицією тощо. І зустріч не в тому розуміння, щоб прийти до музею і повернутися обличчям до твору, а в тому, щоб «клац! і зачепило». Хоча таке, як правило, стається лише з близьким і співзвучним нашим цінностям мистецтвом. І ось саме до цієї зустрічі кожен із нас має бути готовий.

Мистецтво – це не те, що сталося насправді. Але те, що розповідає нам, хто ми такі

Так, мистецтво – це завжди якесь послання; лист, який необхідно прочитати. А самому мистецтву завжди передує враження від побаченого, почутого, сприйнятого. Тобто мистецтво є здатністю глибоко спостерігати за світом і бачите те, що ми зазвичай оминаємо увагою. І перше, що хоче передати нам художник – враження.

«Постановка ока». Усі ми можемо налаштувати наше сприйняття так, щоб спостерігати за світом і сприймати його тонше, точніше, якісніше. Чим ми й займемося далі.

Вінсент ван Гог. Черевики

Вінсент ван Гог. Черевики

На цій картині бачимо старі зношені черевики. Вони намальовані красиво, але суть не в цьому. Подивіться на цю картину впродовж кількох секунд, і щось всередині вас заворушиться. Ця картина викликає думки про те, скільки пройшли ці черевики; виникає відчуття скороминучості та плинності всього, адже в черевиках ходять, що символізує рух.

Едвард Мунк. Крик

Едвард Мунк. Крик

Картина викликає відчуття страху, тривоги, бурхливих внутрішніх відчуттів, які неможливо виразити зовнішньо. Едвард Мунк залишив пояснення до свого творіння. Він йшов дорогою з двома друзями, зупинився і, стомлений, відчув приступ меланхолії. Захід сонця став криваво-червоним, хмарини нагадували вогняні язики над темними фіордами міста. Художник відчув гучний, нескінченний крик, що ніби пронизав природу. «Я подумав, що я чую крик. Я намалював цю картину, намалював ці хмари, ніби вони дійсно були з крові. Кольори кричали», – розповів пізніше про свою картину сам Мунк.

Крісло Гогена. Вінсент ван Гог

Крісло Гогена. Вінсент ван Гог

Ось цей зелений колір ніби відсилає нас до російського вислову «тоска зеленая». На стільці мала б бути людина, але ми її не бачимо. Натомість є свічка, а навколо неї – колір абсенту, який відсилає нас до нудьги та печалі. Можливо, за людиною, якої немає на цьому стільці. Між іншим, ван Гог написав цю картину після сварки з Полем Гогеном.

Натуралізм – це майстерність художника, але це ще не мистецтво. Хоча відмінно сприймається масовою аудиторією. Так, російський живописець Федір Толстой не міг заробити на життя живописом. Зате його натуралістичні листівки завоювали неабияку симпатію росіян.

Федір Толстой. Ягоди червоної та білої смородини

Федір Толстой. Ягоди червоної та білої смородини

Як художник пізніше зізнавався, це для нього – не мистецтво, а ремесло, яким він непогано заробляє на життя.

Традиційне й наївне розуміння мистецтва полягає в тому, щоб спершу з’ясувати, що зображено, та усвідомити, яка мораль твору. Але воно свідчить про те, що ми намагаємося надто раціонально розуміти мистецтво. Такий підхід значно краще підійде для роботи з науковим трактатом.

Мистецтво не може нічого пропагувати, повчати когось, воно не показує, що добре і що погано. Але воно мотивує до самостійного осмислення якихось речей, переживань, внутрішніх відкриттів тощо. Його потрібно «читати» серцем, а не розумом. І тоді відбудеться «зустріч».

Якщо б картину можна було описати словами, чи був би сенс у тому, щоб її малювати?

Дякуємо за безцінну інформацію Ірині Овчаренко та Новому Акрополю за Art Day

Аліна Боднар