“Потрібно залежати тільки від себе самого.

Люди вільні, і прихильність – це дурість,

це жага до болю”.

Оскар Уайльд “Портрет Доріана Грея”

Якщо ви страждаєте від нещасливого кохання, не треба шукати проблему в дитинстві. Це все одно, що шукати ключі не там, де загубив, а під ліхтарем, бо там світліше. Ваше дитинство тут ні при чому, ваша залежність це ваша звичка зараз, і ви можете її позбутися нині, а не в минулому. Не слухайте тих, хто каже, що ви виберетеся з однієї залежності й одразу ж потрапите в іншу, тому що у вашому дитинстві є невирішені проблеми. Дитинство давно минуло, всі ваші невирішені проблеми в сьогоденні, і головна невирішена проблема це ваша залежність. Залежності дуже схожі між собою: алкогольна, ігрова, харчова, любовна… і якщо побачите цю подібність, вам буде набагато легше зрозуміти, що робити. Умовно будь-яку залежність можна розділити на фізичну частину і психологічну.

Фізичну частину має будь-яка залежність. Це змінений обмін речовин, в який вже “вбудована” нова, згубна речовина, і без цієї речовини починається фізична ломка, небезпечна, а іноді навіть смертельна. Організм не може без цієї речовини, він змінився, перебудувався так, що тепер речовина – його необхідна частина. Фізична частина відчувається найбільш жорстко, болісно, ​​але досить швидко вичерпується. Однак проблеми з фізично-психологічною та психологічною частинами залежності залишаються.

Фізична частина залежності не може мати відношення до минулого. Скажімо, у минулому людина спокійно обходилася без наркотиків, а зараз її організм інший, він гине без чергової дози. Завтра ломка мине, організм адаптується і знову зможе обходитися без цієї речовини. У любовної залежності теж є фізична частина. Це паніка і біль у всьому тілі, особливо в області серця і сонячного сплетіння, коли кохана людина зникає з вашого життя або ж збирається розірвати стосунки. Присутність об’єкта поклоніння “вписана” у фізичний метаболізм, його НЕ колють у вени і не вдихають у ніздрі, але його бачать, їм дихають, їм харчуються. Кохана людина для любовно залежного – фізично необхідний елемент життя. Але як в алкоголіків та наркоманів, смертельна паніка, піт, тремтіння і тахікардія від розлуки з коханим швидко минають. Людина перестає відчувати гостру ломку, і на перший план виходить фізично-психологічна частина залежності.

І ця частина знову не має ніякого відношення до минулого, до вашого дитинства чи  юнацького досвіду. Люди з різним дитинством і досвідом переживають цю частину абсолютно однаково. Суть її в тому, що кохана людина у теперішньому – єдине джерело задоволення (і сенсу), а значить, і зняття стресу. Стрес накопичується кожну хвилину і якщо у людини немає можливості його знімати, незабаром така людина “поринає” у депресію. А для залежного спосіб зняти стрес тільки один – об’єкт залежності (кохана людина). І не мама ваша у цьому винна, яка завжди дорікала вам кимось кращим; і навіть не сусід, який лякав вас, дістаючи щось із штанів; і не сувора перша вчителька, що викликала жах одним поглядом; і не хлопчик, який висміяв вас у третьому класі у відповідь на зізнання у любові…

Алкоголік, який позбувся фізичної частини залежності, починає “сповзати” в апатію через фізично-психологічну залежність. Він уже не вмирає без алкоголю, але і жити без нього поки не може. У нього немає життєвої наснаги, він відчуває себе безсилим “овочем”. Тому і приходять думки випити, відчути хоча б на деякий час енергію, радість і впевненість у собі.

Любовний залежний – те ж саме. Він начебто і живий, але по суті поки мертвий. У ньому немає власної енергії і ресурсів. Він дивиться на світ і не знаходить у цьому світі нічого цікавого. А якщо знаходить, то тільки в зв’язку з коханою людиною. Весь світ навколо коханого, він – його центр, все інше без цього центру буквально позбавлене сенсу. Так само, як алкоголік, який вирішив зав’язати, але не може без пляшки пива піти на прогулянку, подивитися футбол, поспілкуватись із друзями чи навіть просто лягти спати. Розуміючи це, людина повертається до алкоголю, так і той, хто залежний від любові і вирішив вийти з любовного гештальту, знову туди “занурюється”, не знайшовши достойної заміни.

Щодо психологічної частини залежності, то це та частина, яка заважає нормально “прокачати” ресурси, залишає людину в стані, коли вона може “впасти” в прірву залежності. Це зовнішній локус і звичка чекати допомоги і задоволення ззовні, це егоцентризм, неадекватна самооцінка і небажання над нею працювати. Вирішити проблему можна двома шляхами: за допомогою психотерапевта або самостійно. При цьому залежна людина цілком може впоратись і сама, якщо чесно зізнається у своїй проблемі і крок за кроком рухатиметься в напрямку повного одужання.