Заклад громадського харчування Chessnock позиціонує себе як ресторан, що спеціалізується на американській та близькосхідній кухні. Кажуть, що тутешній шеф-кухар – ізраїльтянин, тому добре знається на тонкощах східної кухні та замовляє продукти і спеції для страв просто з Ізраїлю.

Значний простір у меню ресторану (хоча заклад в дійсності більше нагадує кафе) займає пісна їжа для поціновувачів здорового способу життя. Спеціально для вегетеріанців тут готують бургери без м’яса, є фалафель і хумус.

Chessnock розташовується неподалік від станції метро «Либідська», якраз за квартал від тутешнього епіцентру розваг – ТРЦ «Ocean Plaza». Ресторан сусідить із супермаркетом та магазином одягу.

Враження «Мегаполісу»

Важливий дисклеймер: хто знайомий з нашим оглядом Mister Cat, той знає, що ми доволі різко критикуємо заклади громадського харчування. Людям, які всім серцем і душею прихильні до ресторану Chessnock рекомендуємо пропустити цю частину публікації.

У нашому замовленні були два хумус-сети з фалафелем, грінки з какао та капучино. Вартість сету вагою 350 г склала 65 грн, какао – 38 грн., капучино – близько 40 грн. Порція сету здалася надзвичайно маленькою як на заявлену вагу – нею ми не наїлися. До того ж, довелося підсолювати та підперчувати хумус, оскільки інакше смаком страва скидалася на папір.

 

Грінки були просто величезними, але м’якими (не як звичайні тости). Схоже, що їх добряче потримали в яйці та лише трохи підсмажили, бо всередині чорних хлібин була рідка маса, подібна до желе. Отже, грінки – на любителя, проте солодкі. Какао гірке, хоча в меню зазначалося, що воно подається з тростиновим цукром. Капучино також гірчило, але до нього подали цукор.

Офіціант, здавалося, була в поганому гуморі. Спочатку дівчина невдало прокоментувала наш вибір – поєднання сирного мусу з рисом, сказавши, що вона вперше чує таке замовлення, а потім виявилося, що сирного мусу в ресторані просто немає. Далі, обслуговуючи наш столик, офіціант чомусь вирішила залишати нам використані серветки. Ми вже розрахувалися, проте чайових не залишили, і залишилися єдиними відвідувачами станом на 21:00 (заклад працює до 23:00). Через кілька хвилин після того, як офіціантка забрала коробку з чеком (до речі, попередньо не запитавши, чи ми вже розрахувалися), музика зупинилася. Було очевидно, що нам тут не раді, та й продовжувати розмову в залі, де було гарне відлуння, ми з колегою не бажали. Відтак запитали, де тут вбиральня. Виявилося, що вона за межами закладу – треба було вийти з кафе та пройти коридором торгового центру. У самій вбиральні не було, пардон, туалетного паперу та рідкого мила.

Відгуки у соцмережах

Ярослав Ярик: «Вангую, що пропрацює не більше 6-12 міс. Не та цінова політика для такого місця )) там до вас 2 бари прогоріли як фанера над Парижем. Із загостренням кризи клієнти максимум будуть пити чай і каву, від чого стане неможливо платити з/п персоналу, оренду і комунальні послуги».

Pavlo Shevelo: «Смачним був і обраний самостійно хумус з бараниною, і нараджена Шефом страва із загадковою назвою «Бейцей оду» (з комбінованим гарніром, теж дуже смачним)».

Злата Руда: «Була сьогодні на сніданках вперше ))) Дуже затишно) Сподобалось)))».

Andrew Syroid Ivanovich: «Взагалі супер заклад, дуже смачні бургери! І величезні ))».

Станіслав Кривулянський: «Дуже багато блюд, які можна їсти у дні посту. Буряковий хумус – це просто супер блюдо».

Ніна Навроцька: «Буклажани, хумус, фалафель, бургери, піта і десерти!!!! Все смачне! Прекрасна альтарнатива вегетеріанським ресторанам! Під час посту кращого місця не знайдеш!!!».

Підсумовуючи

Можливо, «Мегаполіс» відвідав ресторан Chessnock саме тоді, коли за збігом обставин зіпсувався настрій і в кухаря, і в офіціанта. Так, ні самі страви, ні обслуговування нам не сподобалося. Причини цьому викладені вище. Однак користувачі у соцмережах здебільшого схвально відгукуються про тутешню кухню, хоча далеко не всі схвалюють цінову політику закладу. І хоча наша суб’єктивна оцінка за 10-бальшою шкалою – 5, хай це не завадить вам, за бажання, відвідати цей ресторан та сформувати про нього власну думку. Бо ж недарма кажуть – краще один раз побачити, аніж сто разів почути!