У червні Національна опера України пропонує досить різноманітний репертуар, який задовольнить і поціновувачів класики – опери «Набукко», «Турандот», «Норма» і прихильників національного репертуару – опери «Наталка Полтавка» та «Запорожець за Дунаєм». Для шанувальників хореографічного мистецтва – вишукані балетні вистави «Корсар», «Дон Кіхот»  та прем’єра балету «За двома зайцями».

8 червня – балет «Корсар» (Адольф Адан)

Через п’ятнадцять років після «Жизелі», яка разом із «Сильфидою» відкрила нову, романтичну сторінку в балетному театрі, Адольф Адан створив твір, якому судилося стати класикою цього жанру. Уславлений композитор написав балет за поемою Дж. Р. Байрона «Корсар» на лібрето Ж. Сен-Жоржа, який неодноразово співпрацював з Аданом.

Робота над балетом відбувалась впродовж 1855 року. Участь у створенні лібрето, як це часто бувало, брав ініціатор вистави Ж. Мазільє. Прем’єра «Корсара» відбулася в театрі Grand Opera 23 січня 1856 року та стала лебединою піснею композитора — менш ніж за чотири місяці Адан помер.

Подальша сценічна доля «Корсара» була непростою: його неодноразово ставили, додаючи різні номери з музикою інших композиторів. Змінювалися  балетмейстери та хореографія, хоча в основі своїй усі виходили з первісної постановки Мазільє.

Постановку романтичного балету А.Адана, здійснену відомим танцівником Віктором Яременком на сцені Національної опери України, було присвячено 75-річчю київського балетного колективу.   Віктор Яременко створив нову сценічну редакцію і дбайливо зберіг перлини першоджерела, водночас творчо використавши досвід петербурзького хореографа, глибокого знавця класичної балетної спадщини професора Петра Гусєва, який ще на початку 50-х років XX століття зробив сміливий крок до перетворення переважно пантомімічних чоловічих ролей, зокрема Конрада, на яскраво танцювальні. У постановці В. Яременка з’явилося чимало нових оригінальних хореографічних епізодів. До того ж Віктор Яременко свого часу виконував головну партію – його відоме па-де-де з «Корсара» яке він з успіхом танцював на всіх континентах, принесло йому перемогу та Золоту медаль на Міжнародному конкурсі артистів балету в Японії.

Ця постановка «Корсара» не тільки збагатила репертуар Національної опери, але й стала важливим етапом в опануванні класичної спадщини балетною трупою театру.

Лібретто Віктора Яременка та Юрія Станішевського. Диригент-постановник: Олексій Баклан. Балетмейстер-постановник: Віктор Яременко. Художник-постановник: Марія Левитська.

9 червня – опера «Турандот» (Дж.Пуччіні)

«Турандот»  – опера, яка стала лебединою піснею великого італійського композитора Дж. Пуччіні, залишається такою ж близькою і жаданою як для співаків, так і для глядачів, як один з невмирущих шедеврів світового музичного мистецтва.

Ідея нового твору народилася під враженням драматичного театру: композитор був захоплений виставою «Турандот» Ф. Шіллера у берлінському театрі Макса Рейнгардта і запропонував сюжет п’єси своїм лібретистам. Однак поставив перед ними вимогу — лібрето має бути сповнене поезії, фантазії і справжніх людських почуттів. Дж. Адамі і Ренато Симоні погодилися адаптувати для опери класичний сюжет.

Прем’єра мала відбутися в квітні 1925 року, але смерть композитора віддалила її на рік. Заключні епізоди опери незабаром були дописані за ескізами покійного автора його учнем, молодим композитором Франко Альфано (за участю А. Тосканіні). Вперше опера прозвучала 25 квітня 1926 року в театрі Ла Скала. За диригентським пультом стояв геніальний Артуро Тосканіні.

За для втілення шедевра Пуччіні «Турандот» на сцені Національної опери України з ініціативи Посольства Італії в Україні у 2003 році було запрошено відомого у всьому світі італійського режисера Маріо Корраді. Відзначаючи високий професійний рівень київської трупи, маестро Корраді з особливим захопленням говорив про роботу художника-постановника Марії Левитської, підкресливши, що їй вдалося на диво витончено передати особливий казковий китайський колорит вистави.

Головні партії виконують: Тетяна Анісімова (Принцеса Турандот); Андрій Романенко (Невідомий принц, (Калаф); Ольга Нагорна (Лю, юна рабиня); Богдан Тарас (Тимур) та ін.

10 червня – опера «Норма» (В.Белліні)

Серед усіх музичних творів, що створив Вінченцо Белліні, опера «Норма», яка вже більш ніж 180 років з незмінним успіхом йде на різноманітних оперних сценах по всьому світу, не дарма вважається істинним шедевром музики. Один з музичних критиків ХІХ сторіччя писав про неї: «З усіх творів Белліні саме в цій опері поєднались глибока реалістичність, мелодійне різноманіття та найбільш втаємничені почуття». За іронією долі цим критиком був ні хто інший, як Ріхард Вагнер. Сам автор цього безсмертного твору вважав, що «Норма» – це найкраще, що він створив у житті.

Прем’єра  опери «Норма» в Національній опері  України відбулась у 2007 році. Режисер-постановник – Анатолій Солов’яненко. Диригент-постановник – Миколя Дядюра.

Головні партії виконують:  Вікторія Ченська (Норма); Сергій Пащук (Полліон); Тетяна Пімінова (Адальжіза); Сергій Ковнір (Оровез); Ольга Матушенко (Клотильда); Олександр Дяченко (Флавій).

11 червня – балет «Дон Кіхот» (Л.Мінкус)

Сюжет знаменитого роману Сервантеса приваблював хореографів здавна. Його втілювали на балетній сцені багато європейських майстрів, зокрема, Новер, Бурнонвіль, Дідло, Тальоні, Мілон. Кожна з постановок «Дон Кіхота» була недовговічною і рано чи пізно сходила зі сцени. Найбільш щасливою виявилася доля балету, створеного видатним хореографом XIX століття Маріусом Петіпа.

Зустріч Людвига Мінкуса з Петіпа у великій мірі визначила його подальшу долю і, мабуть, завдяки їй, він увійшов до історії музики передусім як композитор. Творча співдружність Петіпа і Мінкуса, розпочалася саме з роботи над «Дон Кіхотом». Людвіг Мінкус добре знав закони балетного театру і був у своїй справі професіоналом високого класу. Петіпа зрозумів це вже з перших зустрічей і, як згадував хореограф пізніше, зробив усе, щоб музику до його «Дон Кіхота» писав саме він. І не помилився у своєму виборі. Мінкус створив партитуру, що відзначалася яскравою танцювальністю, мелодійністю і ритмічним багатством. У балеті було передбачено все: співвідношення цілого і окремих частин, емоційні зростання і спади, закономірність слухового сприйняття. Мінкус, за словами одного з критиків, врахував навіть особливість дихання танцівників.

У Києві «Дон Кіхот» вперше був поставлений у 1927 році, і з того часу змінилося п’ять його редакцій. Нинішню версію знаменитого балету здійснив балетмейстер театру Віктор Литвинов, який орієнтувався у своїй роботі саме на постановку Маріуса Петіпа.

Головні партії виконують: Владислав Іващенко (Дон Кіхот); Микита Соколов (Санчо Панса); Ксенія Новікова (Мерседес) та ін.

16 червня – опера «Набукко» (Дж. Верді)

Саме з опери «Набукко» розпочалась блискуча композиторська кар’єра Верді. Отримавши багату спадщину від попередніх поколінь італійських композиторів, Верді привніс в оперу нову енергію, своє бачення, що визначило подальший шлях розвитку цього жанру до кінця дев’ятнадцятого століття. Драматургія «Набукко» досить статична порівняно з більш пізніми творами італійця. Це драма про відносини всередині любовного трикутника, яка відбувається на тлі квазібіблейскої історії іудеїв, які захищали свою батьківщину від навали ассірійців. Окрім масових сцен гноблення і страждання, опера «Набукко» сповнена красивими аріями, ансамблями та хоровими номерами, включаючи знаменитий хор полонених іудеїв, які плачуть за втраченою Батьківщиною, – «Va, pensiero».

На київській сцені виставу було поставлено в 1993 р., і вона була окрасою репертуару майже півтора десятиліття. З «Набукко» київська трупа багато й успішно гастролювала за кордоном. Втім, через те, що виконавці головних партій пішли зі сцени, а саме «на них», власне, й робилася попередня постановка, опера, на жаль, дочасно припинила своє сценічне життя. Тож за нове прочитання драматичного сюжету й надзвичайно потужного музичного матеріалу взявся головний  режисер театру Анатолій Солов’яненко разом з головним диригентом театру Миколою Дядюрою.

Свою увагу до цієї музики режисер пояснює її естетичною цінністю та винятково прекрасними мелодіями, які заклав геніальний Верді. Прем’єра «Набукко» на сцені Національної опери відбулася в березні 2016, і з того часу оперу, як і півтора століття тому, супроводжує успіх.

Художник-постановник – головний художник театру Марія Левитська. Хормейстер-постановник – головний хормейстер Богдан Пліш.

У головних партіях: Петро Приймак (Набукко), Вікторія Ченська (Абігайль), Алла Позняк (Фенена), Андрій Романенко (Ісмаель), та ін.

28 червня – опера «Запорожець за Дунаєм»  (С. Гулак-Артемовський)

Нинішня редакція опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» створена головним режисером театру Анатолієм Солов’яненком (сценічна версія) та композитором Мирославом Скориком (музична редакція). Прем’єра опери відбулася у лютому 2015 року, і впродовж останніх сезонів користується популярністю у глядачів.

На основі улюблених і відомих з дитинства лейтмотивів твору Мирослав Скорик створив нову увертюру, яка з перших акордів задає динаміку подальшої сценічної дії, і в нинішній версії є дуже яскравою та жвавою. Постановка складається з двох дій наповнених гумором, народними обрядами, фольклором, яскравими танцями, а головне – любов’ю до рідної України.

Сценографією вистави, а також костюмами для героїв опери займалася Марія Левитська – головний художник театру. Спеціально для вистави створено понад 250 костюмів та майже 3000 квадратних метрів живопису.

Крім того, сценічне дійство збагачене низкою хореографічних композицій, які поставила художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі. Хормейстер-постановник – Богдан Пліш. Диригент-постановник Микола Дядюра.

У головних партіях: Богдан Тарас (Іван Карась), Наталія Николаїшин (Одарка), Дмитро Кузьмин (Андрій), Ксенія Бахрітдінова (Оксана), Ігор Мокренко (Султан) та ін.

29 та 30 червня  – балет «За двома зайцями» (Ю.Шевченко) – ПРЕМ’ЄРА

Композитор  Юрій Шевченко –  заслужений діяч мистецтв України, багаторазовий лауреат «Київської Пекторалі», лауреат премії ім. Миколи Лисенка, автор музики до численних спектаклів, теле- та радіовистав.

Постановний склад: диригент-постановник – Володимир Кожухар; балетмейстер-постановник -Віктор Литвинов; художник-постановник – Сергій Маслобойщиков; художник костюмів – Ганна Іпатьєва.