А ти говориш зі своїм партнером про секс? Якщо ні – то саме час почати. Обговорити те, що подобається, а що – ні, це твій обов’язок перед собою. Такі висновки «Мегаполіс» зробив після лекції про жіночу сексуальність, що відбулася що відбулася у рамках лекторію «Гендер в деталях» за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. Лекцію провела Юлія Ярмоленко, секс-педагогиня, тренерка із сексуальної грамотності. Далі пропонуємо короткий конспект.


Сексуальна освіта починається з того моменту, коли дитина з’явилася на світ. У нас батьки досі виховують дівчаток як дівчаток, а хлопчиків як хлопчиків, що стало нормою в Радянському Союзі. Дівчаток виховують лагідними та тендітними, а з хлопчиків роблять «мужиків». Не всім дівчаткам подобається ходити в рожевих платтячках: деякі з них активніші, люблять лазити по парканах, бігати. Так само іноді хлопчикам кажуть: «Чого ти ревеш, ти ж мужик!?». Хоча цьому «мужикові» може бути два роки, і йому потрібна любов, турбота і ласка. Це часто призводить до порушення статевої ідентичності.

Жіноча і чоловіча сексуальність

Хлопчикам пощастило більше, ніж дівчаткам: у них є пеніс. Їм можна торкатися своїх статевих органів, тоді як дівчаткам це забороняють. Так у хлопчиків створюється асоціативний зв’язок «тримаюся за пеніс – це приємно».

Більшість дорослих чоловіків вважають пеніс своїм найпрекраснішим органом.  Що ж до жінок, то тут навпаки: як правило, жінки найчастіше не люблять свої вульви. Вульва – це зовнішні статеві органи, які включають клітор, уретру, присінок піхви та внутрішні і зовнішні статеві губи. До речі, саме такою є коректна назва, а не «великі» та «малі» статеві губи. У дорослої жінки часто зовнішні статеві губи менші за внутрішні. Тим часом порно культивує щодо цього комплекси, оскільки здебільшого актриси роблять собі пластичні операції, щоб досягти естетичного ефекту.

Цікаво, що жіночі геніталії бентежать лише жінок, а не чоловіків. На жінок накладено дуже багато заборон та обмежувальних уявлень ще з дитинства. Так, у підлітковому віці нам кажуть, що секс – це брудно, дружити з хлопчиками – погано, а сплять з чоловіками хіба що шльондри.

Говорити про «це»

Ми з вами часто не навчені говорити про секс. Багато пар займаються сексом, але взагалі не обговорюють те, що з ними відбувається. В нашому суспільстві здається неприпустимим сказати «ні» сексу без презерватива чи коли партнери обстежуються і демонструють одне одному результати своїх аналізів, перш ніж вступати у статевий зв’язок.

Важливо встановлювати сексуальні межі. Прямо казати: «Я хочу з тобою сексу» чи «я сьогодні не хочу з тобою сексу». Це нормально. Звісно, постійному партнерові краще пояснити свою позицію.

Ми звикли до того, що жінка може відмовити чоловікові в сексі. Натомість якщо партнер відмовляє жінці, то вона нафантазує собі безліч коханок. Це сприймається ненормально. Але тут чоловіки і жінки абсолютно рівні!

Чоловіки так само мають право не хотіти сексу. Вони справді не хочуть сексу завжди, всюди і з усіма. Про це важливо казати хлопчикам і дівчаткам.

Якщо жінка думає, що вона фригідна, то, як правило, фізіологічно з нею все гаразд. Це як з буквою “р”. Хтось навчиться сам, комусь допоможе логопед, а хтось так і не навчиться. Оргазм – це рефлекторний акт, і його можна розвивати. Якщо жінка вважає, що секс – це погано і брудно, або не любить свої геніталії, то про яке задоволення може йтися? Треба передусім прийняти своє тіло і себе повністю.

Історичний контекст

Наші проблеми з сексом і сексуальністю не з Радянського союзу, де не було сексу. Вони почалися значно раніше. Найстрашніша епоха для жінок – Вікторіанська. У своїй книзі “Вагіна” Наомі Вульф розповідає про те, що в тогочасному Лондоні було дев’ять клінік, в яких утримували виловлених на вулицях жінок. Їм відрізали клітор і могли досліджувати впродовж тривалих місяців, при цьому не повідомляючи про це родичів. Робили так для того, аби жінка не отримувала задоволення і не збуджувалася.

Жіночу сексуальність пригнічували упродовж багатьох століть.

Це почалося з епохи Ісуса Христа. Був період, коли жінок ділили на дві групи: чисті і брудні. Чиста – це та, яка має одного чоловіка, яка не отримує задоволення від сексу але приносить його своєму партнерові і народжує дітей. Погана жінка – та, яка має більше ніж одного чоловіка впродовж життя і отримує задоволення від сексу. Тому і досі жінки схильні приховувати справжню кількість статевих партнерів. Це, до речі, значною мірою стосується стереотипу про цнотливість.

Міфи і стереотипи

1. Не всі дівчата народжуються із дівочою плівою. Якщо дівчинка активно займається спортом, її пліва атрофується приблизно до 10-річного віку. Щоб була кров під час першого статевого акту, через дівочу пліву має проходити кровоносна судина. Часто її там немає, як і крові, особливо якщо використовувати лубрикант. Розповідайте про це дітям, щоб не підносити на п’єдестал дівочу пліву, яка насправді не має жодного значення, а є рудиментом.

2.  Довжина пеніса у стані ерекції – від 9,5 см до 15 см. У чорношкірих чоловіків – більше, в азіатів – менше. Нагадаю: пеніс – це не м’яз, і качати там нічого! Середня довжина вагіни у жінок – 5-10 см. Як сюди поміщається 15-сантиметровий пеніс? Вагіна – це м’язовий орган, який розтягується приблизно удвічі під час статевого акту.

3. Якщо жінка живе зі своїм партнером сексуальним життям тривалий час (понад 6 місяців), то вагіна фізіологічно підлаштовується до параметрів пеніса. Саме тому вважається, що з часом секс стає яскравішим.

4. Наша проблема в тому, що чоловіки дуже рано встромляють член у вагіну, тоді, коли вона до цього ще не готова. Жінка збуджується значно довше, і може легко втратити збудження. Наприклад, через те, що пролетіла муха. Про це варто пам’ятати чоловікам. 15 хвилин – цього часу достатньо, щоб задоволення отримав чоловік. Жінці ж для того, щоб збудитися, потрібно щонайменше 20 хвилин.

5. У порнографії жінка показана не як людина, а як об’єкт для сексу. На жаль, там жінка зображає задоволення від насильства. Фактично її ґвалтують і вона кричить. Жінка, яка отримує задоволення, не кричить: вона або тяжко дихає, стогне або зітхає. Кричать або жінки, які займаються комерційним сексом або ті, чиї партнери від них цього очікують.

6. Презервативи – це найкращі контрацептиви. Вони максимально зручні, надійні та дешеві. Вони захищають вас від захворювань, що передаються статевим шляхом і вагітності. На їхній поверхні немає пор, є лише нерівності. Вірус або інфекція не рухається без рідини, а молекула рідини велика, вона просто не пройде через презерватив. Якщо презерватив зберігався і використовувався правильно, він на 100% виконує свої захисні функції.

7. Не носіть презерватив у кишені, адже він має зберігатися за температури не вище 26 градусів. Якщо носити виріб у кишені, він псується, а потім рветься під час статевого акту. Якщо правильно його зберігати, такого не буде. До речі, від герпесу він не захищає, тому що герпес та деякі інші хвороби передаються через тілесний контакт.

Кілька слів про оргазм

75 % жінок отримують оргазм від кліторальної стимуляції. І це абсолютно нормально, з нами все гаразд. Є жінки, які отримують вагінальний оргазм – як правило, це тому, що клітор у них розташований близько до вагіни, тому під час сексу партнер фактично його стимулює.

Буває, дівчата кажуть, що нічого не відчувають під час стимуляції клітора. Це може бути спричинено тим, що клітор прикритий капюшоном, який зменшує його чутливість. Щоб її підвищити, можна пройти через процедуру розрізання капюшона.

Природньої лубрикації достатньо на 2-5 хвилин статевого акту. Це його нормальна тривалість. Якщо у вас секс 10-15 хвилин, лубрикант потрібен обов’язково. Дбайте про свої геніталії і не знущайтеся над собою. Пояснюйте це своєму партнерові.

Реакція наших геніталій не завжди відповідає бажанням нашого мозку. Буває так, що в жінки виділяється багато лубрикації, при цьому сексу вона не хоче. Важливо те, що вона каже своєму партнерові, тому що хочемо ми мізками. А буває так, що жінка дуже хоче сексу зі своїм партнером, але власної лубрикації недостатньо. Це може залежати від різних факторів: вік, післяродовий період, харчування, екологія, стрес. Тому не уникайте лубрикантів, а користуйтеся ними.

Найважливіше

Ми маємо говорити про секс, про те, що нам приємно, а що, навпаки – неприємно. А ми частіше всього мовчимо, ми часто сильно скуті. Нам важко сказати: «Спробуймо цю позу», «Мені подобається так». У нашому тілі багато недосліджених зон, і ми не даємо партнерові їх досліджувати. Говорити, комунікувати про секс і сексуальність – це те, що вирішить всі проблеми.

Дивитися:

  • Доктор Кінзі
  • Любовник
  • Мечтатели
  • С широко закрытыми глазами
  • Сурогат
  • Девушка из Дании
  • Мастера секса (сериал)

Читати:

  • “Как хочет женщина” Емили Нагоски
  • “Вагина” Наоми Вульф
  • “Любовь, сексуальность и гештальт” Мартель Бриджит
  • “Размножение в неволе” Естер Перель
  • “Мужчины на моей кушетке” Брэнди Энглер
  • Арина Винтовкина (заход сзади І і ІІ) + секс-чат у вайбері
  • Дима Зицер «Мальчиковые слезы»