Іще Джером К. Джером у блискучій повісті “Троє у човні (якщо не рахувати собаки)” помітив, що при бажанні можна знайти у себе симптоми всього, що міститься в медичному довіднику. Люди починають лікувати уявну хворобу, а справжня недуга тим часом прогресує…

Однією з таких псевдохвороб є вегето-судинна дистонія (ВСД), яку полюбляють “лікувати” не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. Останнім часом модно лікувати дистонію за допомогою гіпнозу, самонавіювання, гуру нетрадиційної медицини та  парапсихологів. Статистика свідчить: жертвами ВСД стали понад 70% дорослих  і 20% дітей. Вражаючі цифри, чи не так? Між тим не всі сучасні Ескулапи вірять у непереможність цієї самої вегето-судинної дистонії, більше того, вони відмовляються ставити такий діагноз. Та й у Міжнародній класифікації хвороб ВСД немає…

Традиційно серед найбільш характерних симптомів вегето-судинної дистонії називають головні болі; запаморочення; слабкість; пітливість; непритомні стани або непритомність; шум у вухах; сонливість; різкі емоційні перепади; панічні атаки; нав’язливі синдроми; тривожність; підвищена частота серцевого ритму; перепади температури тіла.

“Ніде в світі такий діагноз взагалі не ставиться. Самі уявлення, на яких ґрунтується цей діагноз, застаріли 30 років тому, – каже професор, завідуючий кафедрою і директор Клініки нервових хвороб Першого МДМУ ім. Сєченова Володимир Парфьонов. – Той факт, що ВСД досі “діагностують”, свідчить, що лікар погано розбирається в стані пацієнта. Але найжахливіше, що ця “хвороба” приховує за собою реальну проблему, а вона завжди є. Це може бути тривожний депресивний розлад або перші прояви неврологічного захворювання”.

Причина і механізм розвитку “хвороби” до кінця не встановлені і включають в себе ряд змін, які охоплюють усі системи організму: від серцево-судинної і ендокринної до нервової і травної. Прояви ВСД надзвичайно широкі й не піддаються опису – від запаморочення і холодних пальців до серцебиття, підвищеного потовиділення і болю в області серця. Кажуть, зустрічаються і нудота, і блювота, і навіть набряки ніг… чого тільки при ВСД не може бути. Якщо пошукати загальноприйнятий еквівалент “захворювання” в світовій літературі, вийде щось середнє між панічною атакою і соматизацією – одним із механізмів психологічного захисту людини.

Відомий кардіолог, доктор медицини США, лікар вищої категорії Олександр М’ясников тривалий час працював у США, Франції та Африці, тож на власному досвіді переконався у якісних відмінностях між західною та російською медициною (українська медгалузь від неї не далеко втекла). “Моя порада – не вірити, якщо вам ставлять діагноз вегето-судинна дистонія. Бо потім призначають ліки і лікують дистонію, якої й не існує. Краще зверніться до більш кваліфікованого лікаря”, – переконаний він. На думку М’ясникова, за симптоматикою так званої вегето-судинної дистонії можуть ховатися різні хвороби: порушення роботи щитовидної залози або безліч вірусних захворювань, які часто ніхто навіть не перевіряє. Вони теж викликають втому, супроводжуються порушеннями сну, низьким тиском, швидкою втомлюваністю. Вегето-судинна дистонія стала черговою “ямою”, в яку скидається маса діагнозів лікарями, які не розібралися, що насправді відбувається з хворими.

Наприклад, діагноз ВСД часто ставлять людям із порушеннями роботи щитовидної залози. Симптоми, що приписуються ВСД, одночасно є класичними симптомами захворювання щитовидки. Замість того, щоб взяти кров на гормони і лікувати порушення функції залози, лікар діагностує вегето-судинну дистонію і починає довго і марно мучити пацієнта горами пігулок. Тим часом у пацієнта через декілька років виявиться ускладнення, наприклад розростається зоб або починається аритмія.

Сюди ж, під діагноз ВСД, часто “заганяють” і пацієнтів з синдром хронічної втоми. Синдром хронічної втоми – це, звісно, синдром виключення. Є певні критерії діагностики, лікарі повинні їх знати і використовувати при цьому захворюванні геть інше лікування. Існує чітке визначення синдрому хронічної втоми: це стан, який посилюється при навантаженнях, погіршує якість життя, заважає роботі, спілкуванню і повсякденним справам, супроводжується болем і розбитістю в усьому тілі, низьким тиском, поганим сном, частими ангінами, періодичними болями в суглобах, погіршенням пам’яті. Правда, схоже на опис ВСД? Тільки хронічна втома лікується не препаратами, а зміною поведінки, певними фізичними навантаженнями, психотерапією, груповою терапією.

Олександр М’ясников каже, що дві третини вірусних захворювань  проходить під маскою ВСД. Коли ми зіштовхуємось з вірусами в повсякденному житті, то не завжди спостерігаємо розгорнуту клінічну картину: висока температура, ломота у всьому тілі, озноб. Захворювання може гостро початися, а потім його залишкові явища можуть тривати кілька місяців, або вірусна інфекція повільно розвивається. У таких станах, якщо взяти кров на аналіз, можна побачити, що за цими симптомами стоїть вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус або інше вірусне захворювання. До речі, за результатами аналізів можна з упевненістю сказати: захворювання є зараз або воно було в минулому. Подивіться на літери перед словом “позитивно”: якщо там написано “IgM”, значить, у вас гостра інфекція, якщо “IgG”, інфекція була в минулому, антитіла залишаються в крові іноді на все життя, що і буде простежуватися в аналізах.

 

А скільки виявляють анемій у “хворих на вегето-судинну дистонію”! Причому далеко не завжди нешкідливих: іноді за досить помірною анемією стоїть рак, і за втрачений час людина розплачується метастазами. Важливо правильно оцінити анемію ще в той момент, коли гемоглобін знижений зовсім незначно. Зазвичай в таких ситуаціях пацієнтові говорять: “Так у вас практично все нормально!”. У той час як помірна анемія небезпечна не сама по собі, а тим, що, як правило, вона є симптом якогось захворювання, особливо у чоловіків (виразка, ерозія, поліп і ін.).

Через “списання” на ВСД ми пропускаємо дуже багато хронічних гепатитів, тому що вірусний гепатит не виявляється майже нічим, будучи практично «німим» захворюванням. Спочатку хворий відчуває слабкість, знижується працездатність. Почуття розбитості, зниження апетиту, дратівливість – усе це класичні симптоми початку вірусного гепатиту. Проте хто ж про це пам’ятає! А якщо в цей момент у людини запідозрити вірусний гепатит, взяти кров на відповідний аналіз і почати якомога раніше після підтвердження лікувати, то, можливо, тоді у хворого і не перейшло б все в хронічну форму, що закінчується цирозом, а то і раком, як, на жаль, буває досить часто.

А ще за симптомами ВСД може приховуватись фіброміалгія. Ця хвороба у нас невідома, вірніше, її ознаки ми звикли відносити до остеохондрозу хребта. Насправді 70% того, ми розуміємо під остеохондрозом, відноситься до проявів такого захворювання, як фіброміалгія. Це біль в усьому тілі, підвищена втомлюваність, головні болі і поганий сон та ін. Причини фіброміалгії точно невідомі, але наразі це й головне. Найголовніше наступне: лікується фіброміалгія зовсім по-іншому, ніж остеохондроз, знеболюючі грають при цьому дуже обмежену роль. Тому так багато хворих з “остеохондрозом” безрезультатно поневіряються по лікарях і залишаються без допомоги ті хворі на фіброміалгію, на яких стоїть “клеймо” ВСД…

Отож, якщо вам поставили діагноз “вегето-судинна дистонія”, поцікавтеся у лікаря, що, власне, він має на увазі. Не соромтесь, може, хоч це дасть поштовх до початку правильного діагностичного процесу.



Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…