Tiramisu Bar на Оболоні позиціонує себе як перший в Києві моноресторан, який спеціалізується на десертах тірамісу. Власники ресторану прагнуть зробити його найсолодшим місцем у столиці, де можна зустрітись із подругами, влаштувати романтичне побачення, прийти на обід з дитиною чи просто зайти за шматочком солодкого щастя та філіжанкою ароматної кави.


Перше, що впадає в очі – це логотип, лавка та два стильних брендованих вазони. Трохи помпезний вхід чимось нагадав мені ресторан “Шоті”. Плитка у сірій та м’якій теракотовій гаммі задавала основний тон і трохи висвітлювала декоровані асфальтово-сірі стіни залу.
Я вибрала стіл біля вікна та всілася у несподівано зручне крісло, хоча їх і була меншість. Щільна посадка й невелике приміщення, на мій погляд, так і просять крісел та камерної атмосфери. Підійшла трохи налякана офіціантка (невже я так страшно виглядала у своїх індійських чорних шароварах:)?), принесла меню, та я одразу ж замовила каву, в яку бариста забув покласти корицю. Але м’який улюблений смак середньо обсмажених зерен змусив мене пробачити неуважність персоналу.

Меню нічим не нагадувало моноресторан, і я вирішила спробувати кухню. Довго думала, а що ж, власне кажучи, замовити, потім згадала ресторанний відгук, де критик поділився секретом, що у новому місці завжди куштує “Цезар” з куркою. На його думку, це кращий спосіб зрозуміти філософію шеф-кухаря. Під сузір’ям “Гордість шефа” вишикувалися “дорада з лаймовим соусом і тальятеле з цукіні”, “куряча грудинка-гриль з особливим соусом із вершків, томатів, шпинату, пармезану та шрирачу”, “вирізка телятини з фірмовим перцевим соусом та часником на грилі”. Далі ресторан дійсно презентує ряд творчих різновидів тірамісу, зокрема, з манго та горіхове.

“Цезар” принесли швидко, хвилин через п’ятнадцять. Сервіровка столу в Tiramisu Bar класична: плейсмати, прибори до гостя; зустрічають гурманів декоративні червоні келихи, один із яких офіціантка забула забрати зі столу. Салат був смачний, у заправці відчувалися анчоуси, єдине що я не зрозуміла – це звичайне, обсмажене дрібними шматочками, куряче філе. До надто простої подачі страви хотілося трішки гламуру, яким “віє” від декору приміщення. До речі, цікавий прийом в оформленні простору – стеля з необробленого бетону, до якого кріпляться дзеркала у білих рамах. Біля мого столика кут “захопила” велика прозора ваза з червоного скла, клон якої я захотіла собі додому.

Дитяча кімната з іграшковою кухнею, спеціально розроблене меню для дітей дає право Tiramisu заявляти про себе як про сімейний ресторан. Помітила, що співробітники ресторану ретельно протирали іграшки антисептиком, тому батьки можуть не переживати за чистоту дитячої.

Коли йшла, мені запропонували свіжу випічку: того дня це був шоколадний фондан.

Щодо цін, порцій та інших більш матеріальних речей. На мій погляд, ресторан застиг між позиціонуванням себе як місця для гурманів, трохи в бік гламурного типажу з маленькими вичурними порціями та спробою оформити інтер’єр у стилі популярних італійських ресторанчиків з домашньою атмосферою.

Коментар на сторінці Tiramisu Bar у “Фейсбуці” про те, що “ціни зовсім не $$”– це правда, вище за середні, тому мені здається, що прагнення ідейно бути ближче до тієї ж Oliva навпаки буде колекціонувати місцю негативні відгуки. Саме ресторан Oliva в деякій мірі сформував нинішній образ та ціни закладу середньої цінової категорії. Такі елементи в стилі Tiramisu Bar та їхня трансляція у соцмережах породжуватимуть незадоволених відвідувачів, які сприйматимуть місце лише через призму завищених цін.

Це місце для тих, хто любить красиво відпочивати, куштувати нові страви від шефа та сприймає похід до ресторану в першу чергу як зустріч з людьми, спілкування у приємній компанії. Tiramisu Bar працює з 8.00 і пропонує цікаву колекцію сніданків, тому раджу завітати сюди саме вранці.

Адреса ресторану: проспект Героїв Сталінграду, 6 А. Режим роботи: понеділок-неділя з 8.00 до 22.00.

Сторінка Tiramisu Bar у “Фейсбуці”.



Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…