Жінко, твій день – 8 березня. Лише цього дня жінці дозволено чогось хотіти, висловлювати свої бажання. Виходить, що 364 дні на рік жінка чекає. Ми тренуємо в собі очікування, робимо те, що від нас хочуть інші або ж не зовсім те, чого хочемо самі. Тож навіть в цей один день вже не можемо робити те, що хочемо, просто тому, що не знаємо, що таке здійснювати це «хотіти»…

Днями у стінах креативного простору Inveria пройшла лекція психолога Валерія Дорожкіна на тему «“Погані” дівчата не чекають 8 березня» за ініціативи фонду “Відкрий Україну”.  Мегаполіс занотував основні ідеї лекції.

Погана дівчинка = незалежна жінка?

Уте Ерхардт, авторка книжки «Хороші дівчатка відправляються на небеса, а погані – куди захочуть», систематизувала стереотипи відносно «хороших» і «поганих» дівчаток.

Порівняйте (клацніть, щоб збільшити):

Можна сказати, це – сучасний тренд. Зараз популярні фрази на кшталт “будьте собою” та “піклуйтеся про себе”. Але цього досягти складно. Чому?

Традиційна патріархальна культура передбачає такі ідентичності:

  • Дочка
  • Дівчина
  • Дружина
  • Мати

Все це – статуси жінки, але тут немає самої жінки. Виходить, що жіноча ідентичність не існує як така.

Біологічні факти, що сприяли історичному пригніченню жінок

Принцип А. Д. Бейтмана про “незамінність та більш високу цінність жінки”

Якщо з нашої популяції забрати 90% чоловіків, це не впливає на популяцію в цілому. Щобільше, адаптивні здатності такої популяції зростають. Через покоління баланс відновлюється. Якщо забрати 90% жінок, то це завжди веде до знищення популяції. В таких умовах між чоловіками починаються конфлікти, які закінчуються війною, а не продовженням родом.

Жінка – стать, яка вибирає і формує еволюцію

Від жінки залежить, які особливості популяції буде передано наступному поколінню. Просто тому, що чоловіка вибирає жінка, а не навпаки. Здавалося б, це не працює в мусульманському суспільстві. Однак сама процедура залицяння там проходить так, що жінка має право відмовити.

Чоловіки – полігон для експериментів природи

Тривалість життя усіх самців усіх видів менша, ніж самиць. Імунітет чоловіків зношується значно швидше, ніж у жінок. Кількість мутацій у чоловічому організмі так само значно вища.

Не існує незатребуваних жінок, але є непотрібні чоловіки

6-11% чоловіків у Європі виховують не своїх дітей, не знаючи про це. Вони абсолютно впевнені, що це їхні діти.

Статевий альтруїзм

Чоловік піклується про жінку, щодо неї він альтруїст. А жінка альтруїстична щодо дитини. Але якщо брати пару, то чоловік більш альтруїстичний.

Культура в цьому плані може зумовити певні аномалії. До прикладу, слов’янська культура. Тут жінка щодо свого чоловіка надзвичайно альтруїстична, вона все прощає. Цьому навіть є спеціальна назва: не «любов – бажання», а «любов – жалість». Це коли жінка відноситься до чоловіка не як жінка, а як мама.

Все це дещо знецінює чоловіка біологічно і створює певну біологічну тривогу. Вона полягає у відповіді на запитання “вибере чи не вибере?”, “дасть згоду чи не дасть згоди?”. З цією тривогою чоловік намагається впоратися. В тому числі за допомогою культури, певною мірою штучно понижуючи статус жінки, визначаючи її місце.  Як небезпечних тварин – тигрів, левів – їх у клітки. А жінок – на кухню. Тож такі обмеження пов’язані насамперед зі страхом.

Жінки часто кажуть, що виховують для себе чоловіка. Мати вчить чоловіка, як жити з матір’ю, а не як жити з жінкою. Тому багато чоловіків не можуть жити з жінкою як такою.

Чоловіки або намагаються штовхнути жінку в ідентичність матері, бо вони знають, як жити з матір’ю, або дочки, бо це протилежні ідентичності. Або ти за мене відповідаєш, або я за тебе.

Дорослий чоловік шукає повтору ранніх стосунків зі своєю матір’ю. Всі його досягнення – це намагання підкорити маму. Часто жінці цього не потрібно.

Розмова про права починається з запитання: хто я?

Мама сприяє формуванню у дівчинки ідентичностей дочки/дівчини/дружини/матері, але блокує розвиток ідентичності жінки. Мама не може передати дочці те, чого немає. Вони зазвичай ховає свою жіночу ідентичність. В іншому разі, якщо мама орієнтована на чоловіка, то це формує у дочки відторгнення, вона почувається “третьою зайвою” і в жодному разі не хоче бути такою. Подорослішавши, вона лише посилює в собі материнську ідентичність.

Жінка не бореться за свої права з чоловіком. Дівчині необхідно вистрибнути з ланцюжка ідентичностей дочки=дівчини=дружини=матері в нову для неї ідентичність жінки, яка поза традиційної системи.

Набуття прав починається з набуття ідентичності

Участь Електри означає убити матір, щоб стати жінкою. Ідеться про внутрішню матір, яка сидить у голові в кожної жінки. Як убити матір? Перестати бути дочкою.

Емпатичні дівчата думають, що якщо виростуть і перестануть бути дитиною, то це надзвичайно погано. Хіба може бути мама без дитини?

Традиційні ідентичності об’єктозалежні. Бути матір’ю означає мати дитину, бути дружиною – означає мати чоловіка, бути дочкою – мати батьків. Якщо жінка каже собі, що вона виросла, то в цей момент відв’язується від ідентичності матері або дочки. Ці ідентичності дуже агресивні, вони сидять всередині і нав’язують певні правила поведінки, почуття, які можна відчувати, і стосунки, в які можна вступати. Для цих ідентичностей пріоритетним є зовнішній об’єкт. А для ідентичності жінки – внутрішній об’єкт – вона сама.

Фото зі сторінки фонду “Відкрий Україну” у Facebook

Довідкова інформація

Валерій Дорожкін – доктор психологічних наук, професор кафедри психології Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (Київ), доцент кафедри глибинної психології і психотерапії, психотерапевт. Автор низки наукових робіт, серед яких кілька монографій.

Фонд «Відкрий Україну» (Open Ukraine) – міжнародний благодійний фонд, заснований у липні 2007-го року з ініціативи Арсенія Яценюка та Збіґнева Джимали для зміцнення та розвитку авторитету України у світі. Основні завдання Фонду – піднесення міжнародного авторитету та популяризація України за кордоном а також сприяння розвиткові міжнародної співпраці з Україною та публічної дипломатії.