Лютий у Національній опері України можна сміливо назвати місяцем дебютів та відкриттів. Опера В. Белліні «Норма» стане своєрідним іспитом як для всесвітньо відомої виконавиці Людмили Монастирської, яка вперше виконає головну партію, так і для молодого баса Володимира Тишкова, який дебютує у ролі Оровезо. Улюбленець публіки – тенор Валентин Дитюк співатиме в декількох оперних виставах: «Фауст», «Євгеній Онєгін» та «Джанні Скіккі». До Дня Героїв Небесної Сотні буде виконана Друга симфонія Г.Малера, а балетна вистава «Снігова Королева», яку закордонна преса вже назвала «світовою прем’єрою», дасть можливість поринути в зимову казку.

4 лютого – опера «Норма» (В. Белліні)

Серед усіх музичних творів, що створив Вінченцо Белліні, опера «Норма», яка вже понад 180 років з неперевершеним успіхом йде на різноманітних оперних сценах по всьому світу, не дарма вважається істинним шедевром музики. Сам автор цього безсмертного твору вважав, що «Норма» – це найкраще, що він створив у житті.

Прем’єра опери «Норма» в Національній опері відбулась у 2007 році, яку здійснив режисер Анатолій Солов’яненко. У 2011 році за цю постановку режисер був відзначений Національною премією ім. Тараса Шевченка. У 2015 році  за втілення шедеврів  – опери «Норма» та «Дон Карлос» на столичній сцені, Анатолій Солов’яненко нагороджений Орденом «Зірка Італії», який вручив головному режисерові Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Україні Фабріціо Романо. Треба зауважити, що не кожен режисер, який співпрацює навіть з прославленим міланським «Ла Скала», відзначається цією високою нагородою. Цього разу дуже яскравий склад виконавців: відбудеться дебют молодого українського баса Володимира Тишкова в партії Верховного жерця друїдів Оровезо. Примітно, що цей вечір стане дебютом у надзвичайно складній белькантовій опері не тільки для нього, а й для світової оперної зірки Людмили Монастирської, яка вперше виконає головну партію цієї опери в театральній постановці (дебют Людмили в концертному виконанні твору відбувся в Харкові на початку грудня). У ролі Адальжізи – запрошена солістка Олена Бєлкіна.

11 лютого – балет «Снігова королева» (П.Чайковський, А.Лядов, А.Рубінштейн, Е. Гріг, Ж.Массне)

Лібрето та музичну концепцію  вистави створили художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі та диригент Олексій Баклан. Балет «Снігова Королева» поставлено за мотивами однойменної казки Андерсена, але музична складова дещо несподівана. Основа вистави – музика Петра Чайковського, а також твори Анатолія Лядова, Антона Рубінштейна, Едварда Гріга, Жюля Массне. Крім того, були використані фрагменти двох симфоній Чайковського – 6-ї та «Манфред».

«Ми створили оригінальну хореографію, котра спирається на класичні традиції, – розповіла балетмейстер-постановник Аніко Рехвіашвілі. – Такі умови диктувала музика. Я б назвала хореографічний малюнок дуже винахідливим, сучасним, з цікавими режисерськими ходами, що більш орієнтовані на дорослого, підготовленого глядача… Цей балет вже мали можливість оцінити й за кордоном – в Афінах, в концерт-холлі «Мегарон». 15 запланованих вистав пройшли з аншлагом, навіть довелося робити дві додаткові. Місцева преса дала високу оцінку нашим виконавцям, навіть назвала виставу «світовою прем’єрою». До речі, високий виконавський рівень нашої  балетної трупи високо оцінили й у Японії, де на Новий рік ми показали балети: «Лускунчик», «Лебедине озеро», «Дон Кіхот», «Кармен-сюїта», а «Половецькі танці» взагалі мали шалений успіх у японців».

 

20 лютого – Симфонія № 2 (Г. Малер) – ПРЕМ’ЄРА. До Дня Героїв Небесної Сотні

Густав Малер – один з найвидатніших і впливовіших симфонічних композиторів кінця XIX – початку XX століття. Його творчість загалом складалася з симфонічних і пісенних циклів. Малер не був популярний і успішний як композитор за життя, але його талант диригента був очевидний. Завдяки цьому Густав виступав в найпрестижніших концертних залах і працював музичним директором у відомих оркестрах. Працюючи як композитор, він створив багато стилів, які з часом мали глибокий вплив на композиторів наступних поколінь, спровокували певні тенденції в створенні опер, встановили нові стандарти.

За Другою симфонією (1887-1894) Густава Малера затвердилася програмна назва «Симфонія Воскресіння». Назва ця відсилає нас до духовної пісні Фрідріха Готлиба Клопштока «Ти воскреснеш». Малер звернувся до її тексту у фіналі симфонії.

Першу частину композитор планував опублікувати під назвою «Тризна» як самостійну симфонічну поему. Лише у 1893-1894 роках оформляється остаточний задум симфонії з п’яти частин. Композитор писав про свою симфонію: «Я назвав першу частину «Тризна», в ній я ховаю героя моєї Першої симфонії («Титан».) Водночас ця частина –  це питання: навіщо ти жив? чому ти страждав? невже усе це – тільки величезний страшний жарт? Відповідь я даю в останній частині».

Симфонія № 2 прозвучить у виконанні симфонічного оркестру та хору Національної опери України. Солісти: Ксенія Бахрітдінова, Зоряна Кушплер (Віденська державна опера).

Диригент – Микола Дядюра, хормейстер – Богдан Пліш.

23 лютого – опера «Фауст» (Ш.Гуно)

Опера «Фауст» знову повернулася у Національну оперу, причому в сучасній постановці італійського режисера Маріо Корраді. Сценографія  нагадує мюзикл,  в якому використані запаморочливі декорації з різними світловими ефектами, а виконавці грають в незвичних для опери костюмах, в яких змішалися стилі різних епох. Проте музика належить Шарлю Гуно і виконується опера мовою оригіналу.

Органічне поєднання класики та сучасних технологій дозволило творцям постановки перемістити «Фауста» в часі, а саме – відправити головних героїв у сучасність. Завдяки такій дивовижній «телепортації» Фауст з’являється перед глядачем таким собі IT-шником, що орудує в Мережі та доволі втомлений життям. Мефістофель, у свою чергу, виступає у вигляді майстра пластичної хірургії, який «омолоджує» Фауста, що мріє підкорити серце Маргарити.

Оновлену постановку, прем’єра якої на сцені Національної опери відбулася понад 10 років тому, відрізняє не лише оригінальний режисерський погляд на класику, заслуговують на увагу і виконавці головних партій. Так, роль Фауста виконує молодий тенор, який вже підкорив серця меломанів, – Валентин Дитюк. До речі, у лютому співак виступає також у партіях: Ленський (3 лютого, «Євгеній Онєгін») та Рінуччо (7 лютого, «Джанні Скіккі»).

Виконавці головних партій: Андрій Маслаков (Мефістофель), Тетяна Ганіна (Маргарита), Михайло Кірішев (Валентин), Володимир Тишков (Вагнер),  Алла Позняк (Марта), Тетяна Пімінова (Зібель).