31 березня в Національній опері України з аншлагом відбулася прем’єра опери Джакомо Пуччіні “Флорія Тоска”. Це – спільний проект Національної опери України, Посольства Італії в Україні та Італійського інституту культури в Україні. Цією прем’єрою обидві сторони символічно відзначили 60-річчя Римського договору і 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Італійською Республікою.

“Флорія Тоска” Дж.Пуччіні – перлина світового оперного мистецтва. Поставити настільки вишуканий, витончений і разом з тим грандіозний спектакль підвладно було лише творчому союзу професіоналів – винятковому складу солістів та постановному складу Національної опери України при безпосередній участі італійської сторони.

Режисерові-постановнику опери, головному режисеру театру Анатолію Солов’яненку, вдалося зробити акцент не на політичних пристрастях, які вирували в Італії на початку 19 століття, а вивести на авансцену драматизм любовної історії, представити всі сторони людської сутності: зраду і лицемірство, вірність та самовідданість. І незважаючи на те, що сюжет опери переносить глядача на два століття назад, помисли та почуття головних героїв співзвучні сьогоденню, зрозумілі сучасному глядачеві.

 

Вокальний склад прем’єрного спектаклю відрізнявся злагодженістю голосів і темпераментів. Тоска, згідно з сюжетом, чуттєва і емоційна жінка. Людмилі Монастирській вдалося настільки органічно вжитися в цей суперечливий образ, що всі почуття, які вирували в душі головної героїні, передавалися найтоншими нюансами у музичних фразах.Здавалося, діапазону співачки немає меж, настільки вільно ллється її голос. Людмила Монастирська в черговий раз довела, що глибина її таланту безмежна.

Роль коханого Тоски, художника Маріо Каварадоссі, втілив на сцені італійський тенор Вальтер Борін, майстерність якого київські глядачі змогли оцінити вперше. Партію Чезаре Анджелотті, колишнього консула Римської республіки, виконав Сергій Ковнір (бас). Ну, а найпідступнішого персонажа цієї трагічної історії – начальника поліції Рима – безпринципного і жорстокого барона Скарпіа блискуче зіграв Олександр Мельничук (баритон).

Психологічна складова вистави не була б настільки переконлива, якби вона не була відтворена у відповідних декораціях та костюмах. Вміння працювати з надлишковою оперною розкішшю, не втрачаючи присутності смаку, підвладне головному художнику театру Марії Левитській. Відтворення на сцені інтер’єру базиліки римської церкви Сант-Андреа-делла-Валле з масивними колонами вівтаря і статуєю Богоматері, а також залу палацу Фарнезе з прекрасними полотнами художників, стало високохудожнім обрамленням опери.

Особливою вишуканістю відрізнялося вбрання головної героїні. Людмила Монастирська віддала належне таланту і майстерності Марії Левитськоі, зауваживши, що таких костюмів для Тоски не створював для неї жоден художник в жодному театрі світу.
А оркестр під управлінням диригента-постановника Миколи Дядюри зірвав овації.

Дні наступних прем’єр: 9 і 30 квітня.