А де ви купуєте книги? За допомогою Інтернету, в книгарнях, гіпермаркетах… Як же легко придбати чтиво на будь-який смак, коли живеш у столиці України. Проте вже за 20 кілометрів від Києва у маленькому містечку Вишгород ви не знайдете жодної книгарні, ба навіть єдиний газетний кіоск, який розміщувався в центрі міста, замінив ломбард. Чому?


Жителям мегаполісу важко зрозуміти та змоделювати таку ситуацію. Проте мешканці маленьких містечок частенько стикаються з тим, що книгу купити у своєму місті нереально, тому вони їдуть до Києва або ж на допомогу приходить Інтернет і доставка поштою.

У місті Вишгород славетна історія, яка описана у «Повісті минулих літ», проте знайти дійсно цінну книгу на даному етапі майже неможливо.

Отже, провівши міні-дослідження, я обходила всі магазини та магазинчики у пошуках книг. І результати мене здивували. У місті є шість супермаркетів і у всіх них можна знайти розкладку з різноманітними газетами та журналами, інколи й натрапити на розфарбовки для дітей, але книг тут не має, як, наприклад, у великих гіпермаркетах, таких як «Ашан» та «Епіцентр». Можливо, невигідно? Хоча потреба є!

Book2

Далі маленькі магазинчики. Вибір шалений: хочеш весільну сукню замовляй, хочеш випічку купуй, а в тому, що навпроти, тобі запропонують електротовари різного ґатунку. Пробігавши день, я так і не знайшла хоча б маленької крамнички з книгами, але надибала куточок, де мені запропонували найрізноманітнішу кореспонденцію та деякі книги для школярів, наприклад, додатковий збірник завдань з математики, чи збірничок з музичного мистецтва. Цій розкладці з пресою пощастило, оскільки інша розташувалась просто неба, а на її місці тепер красується ломбард. У наші нелегкі часи це потрібна річ, але не в центрі ж міста, та ще й замість преси!

Набігавшись містом, я так і не знайшла омріяного примірника книги, хоча б одного. Проте помітила майже у всіх парках дерев’яні будиночки, за допомогою яких жителі мого міста обмінюються книгами. Тоді я вирішила поспостерігати, хто ж активніший? Адже у парку збираються люди різного віку та різних вподобань.

Отож, перше місце я віддала бабусям. В окулярах, але з книгою запевняли мене, що це зберегло їм зір, а окулярі необхідні для іміджу.

Друге місце отримує категорія людей від 25 до 35 років. Серед них й ініціатори цього проекту, які помітили дефіцит книг у нашому місті та почали таким способом прищеплювати любов до неї.

І третє місце отримують активні підлітки, які беруть у цьому участь, адже книги, які тебе не змушують читати в школі, цікавіші, а те, що такі пункти обміну організували у їхньому місті, дуже їх потішило. Адже деякі з них обмінювались книгами, але у київських парках та скверах, а тепер це стало доступним і у Вишгороді. І, як вони стверджують, цей зв’язок не гірший.

Проте чому є попит на сучасну книгу, та немає пропозиції, яка б його задовольнила? І тоді, як молодь може задовольнити свої потреби за допомогою інтернет-мережі та налагодженим каналам, наприклад книга поштою, або ж завантажити книгу на свій смартфон, то люди старшого віку радіють єдиному кіоску з газетами та журналами.

Book3

Чому влада міста не сприяє розвитку, а навпаки знищує його? І така тенденція не лише у моєму містечку!  Що вже говорити про села…

Ви можете стверджувати, що будь-де існують бібліотеки. І справді, у Вишгороді їх дві: одна розташувалася у головній будівлі нашого міста, інша знайшла притулок ще за часів СРСР у спеціально облаштованій будівлі, проте розширила свій потенціал і розділилась на дорослу та дитячу. На базі обох часто влаштовуються зустрічі із письменниками рідного краю та читацькі вечори. Але найчастіше їхні маленькі зали займають школярі, які раді посидіти десь окрім школи. І навряд чи це допомагає їм осягнути, що книга – це модно! Також ви навряд чи знайдете примірники сучасних авторів, а якщо вони і є, то їх не можна брати «на руки», бо такий примірник один і бібліотекарі прагнуть його зберегти.  Інші примірники книг – надбання часів СРСР, і тому не всі мають презентабельний вигляд. Проте за таких умов люди радіють і цій книжковій продукції.

Книга набула статусу модного аксесуару. Придбати її може кожний, адже вітчизняні видавці розуміють вподобання українців. Проте я знову наголошую, що книгу не популяризують, і коли книгарні у великих містах не можуть продати всі наклади, то у маленькому місті люди віддали б все за одну маленьку книгарню. Адже книга – це не тільки модно, вона й помічник у житті!

А у твоєму місті багато книгарень або крамничок з книжковою продукцією?

Читайте також: Як тримати язик за зубами?

Дратівливість, безсоння, депресія?



Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…