Колись для жінки було небезпечно читати книжки через традиційне «її місце на кухні», і будь-яке відхилення від «норми» йшло тільки на шкоду представниці прекрасної статі. Тепер же освіченість жінки стає явищем радше звичайним, аніж винятком із правил, про що красномовно свідчить статистика. А чи пов’язаний якось рівень освіти із шлюбом і народжуваністю? Аби з’ясувати це, Мегаполіс скористався даними Євростату та ЮНЕСКО та пропонує вашій увазі бліц-огляд статистики.


Станом на 2013 рік, прекрасна половина людства склала 54,3% від усіх, хто має вищу освіту у більшості країн ЄС. При цьому серед здобувачів ОКР «Магістр» частка жінок склала трішки більше – 57,4%, тоді як серед здобувачів ОКР «Бакалавр» – 53,5%. На звання доктора серед усього студентства більшість склала сильна половина людства.

Згідно з даними Євростату, 2013 року майже трьома з п’яти студентів у Польщі, Швеції, Словаччині та країнах Прибалтики були жінки. Приблизно така ж ситуація склалася у більшості країн ЄС, за винятком Греції, Німеччини, Швейцарії, Туреччини та Ліхтенштейну.

А ось показники залученості жінок і чоловіків до початкової, середньої та вищої освіти у динаміці (1999–2008 роки) – згідно з даними ЮНЕСКО.

Юнеско

Статисти Євростату проаналізували зв’язок між рівнем освіти жінок та середнім показником народжуваності. Виявилося, що упродовж 2007–2011 років серед жінок з базовою освітою показник народжуваності не змінився і склав 1,82; серед жінок, які навчалися у коледжі, цей показник початково був меншим – 1,4 та 2011 року склав 1,35; серед жінок із повною вищою освітою народжуваність була й залишилася на рівні 1,53. З цього випливає, що певний зв’язок між освітою та народжуваністю однозначно простежується.

educ

Якщо вірити Євростату, 2011 року в Європі зареєстровано 2,1 млн шлюбів та 986 розлучень. Ці ж показники, покладені на кількість населення в аналізованих країнах, дають зрозуміти, що на 1000 осіб припадає відповідно 4,2 шлюби і рівно 2 розлучення. Для порівняння: 1965 року на стількох же європейців припадало 7,8 шлюбів та 0,8 розлучень. Однак треба врахувати, що в цей період розірвання шлюбів ще не було законним в Італії, Іспанії, Ірландії та Мальті.

На графіку показано, як змінювалася кількість укладання (жовтий колір) та розірвання шлюбів (синій колір) упродовж понад 40 років.

Crude_marriage_and_divorce_rates,_EU-28,_1970–2011_(¹)_(per_1_000_inhabitants)_YB15

Цікаво, що народжуваність у Європі зменшується разом із кількістю зареєстрованих шлюбів. До того ж, усе частіше на світ з’являються діти, яких раніше б обзивали байстрюками. Так, 40% від усієї кількості новонароджених станом на 2012 рік були ті, що народилися поза шлюбом (тобто і в позашлюбних стосунках, і в цивільному шлюбі, і в батьків- чи матерів-одиначок). Для порівняння – 2000 року цей показник був на рівні 27,2%. При цьому кількість позашлюбних дітей навіть перевищила кількість народжених у традиційних шлюбах у кількох країнах ЄС.

800px-Live_births_outside_marriage,_selected_years,_1960–2013_(share_of_total_live_births,_%)_YB15

Бачимо, що шлюб, визнаний законодавством усіх країн світу, більше не визначає утворення сім’ї. Останніми роками кількість випадків узаконення стосунків зменшилася, натомість кількість розлучень – значно збільшилася. Однак лише аналіз кількості укладених та скасованих шлюбів не показує справжньої картини, адже все популярнішою стає практика громадянських шлюбів (у міжнародній практиці – registered partnership). Такий союз дуже часто урівнюється у правах із традиційним шлюбом, тому став прийнятною альтернативою для всіх, хто з різних міркувань не бажає ставати під вінець.

Отже, маємо такі тенденції у старіючій та емансипованій Європі. Разом з освітою і роботою жінки відчувають більше свободи, і вже далеко не так, як раніше, потребують шлюбу для фінансового благополуччя. Прекрасна стать чується досить незалежною для того, аби народжувати, виховувати і забезпечувати дітей поза шлюбом. Причому, як уже зазначалося вище, середній показник народжуваності серед жінок з вищою освітою нижчий, ніж у жінок із базовою освітою. І добре це чи погано, та все частіше така незалежність призводить до життя-соло – коли з тих чи інших міркувань представниця слабкої статі обирає самотнє життя. Однак це – тема для наступної розвідки Мегаполісу.

Чільна світлина з фотостоку stocksnap.io



Сподобалася публікація? Будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах через кнопку нижче…